Країни Заходу записують транскрипцію китайських ієрогліфів за допомогою свого алфавіту. Існує багато загальноприйнятих способів. Найбільш вживаними є латинізація Піньїнь і кирилізація Паладія. Автор «Великої Епохи» пропонує нову систему транскрипції, яка значно ближча за звучанням до того, як вимовляють китайці. Тому вона й отримала назву Чженьїнь (або «правдиве звучання»).
    
Транскрипційна система Паладія є загальноприйнятою у російськомовних країнах. За інерцією, перейняла цю систему й Україна. Проте в системи Паладія є величезні недоліки: вона є надзвичайно неточною щодо передання звучання ієрогліфів. Іноді це становить велику проблему.
Наприклад, навчаючись в нашій країні китайській мові і вимовляючи ієрогліфи за цією загальновживаною системою транскрипції китайських ієрогліфів, людина стане перед проблемою: іноді те, як вона вимовляє, і те, як вимовляють носії мови, відрізняється, як небо і земля. Тут не йдеться про різні діалекти, на яких говорять по всьому Китаю, а лише про загальнокитайський Путунхуа; також не мається на увазі інтонація. І річ не в тім, що китайська мова складна. Справа в тому, що неточною і надто спрощеною без усякої на те потреби є саме система Паладія.
Українська «Велика Епоха» пропонує свою, нову систему транскрипції китайських ієрогліфів. З одного боку, щоб вирішити вищезгадану проблему, з іншого — піти власним для нашої країни шляхом. То є нормальне явище, оскільки наша держава молода і доводиться робити перші кроки в багатьох сферах. Наприклад, після проголошення незалежності в українській мові просто не існувало багатьох наукових термінів, адже в СРСР все в основному було російською.
Щоб вимовляти ієрогліфи так, аби його розуміли китайці, той, хто навчається, зараз мусить слідувати не транскрипції китайських ієрогліфів Паладія, а певним «неписаним правилам». Ми ж спробуємо зробити ці неписані правила «писаними», спробуємо їх сформулювати.
Назвемо нашу нову систему транскрипції 真音 Zhen Yin, Чженьїнь («правдиве звучання»).
Будемо вважати латинську транскрипцію Піньїнь відносно правильною і переведемо її в кирилицю. Див. таблицю.
| 
 A  | 
|||
| 
 a — а  | 
 ai — ай  | 
 an — ань  | 
 ang — ан  | 
| 
 ao — ао  | 
|||
| 
 B  | 
|||
| 
 ba — ба  | 
 bai — бай  | 
 ban — бань  | 
 bang — бан  | 
| 
 bao — бао  | 
 bei — бей  | 
 ben — бень  | 
 beng — бен  | 
| 
 bi — бі  | 
 bian — бьєн  | 
 biao — бьяо  | 
 bie — бьє  | 
| 
 bin — бінь  | 
 bing — бін  | 
 bo — бо  | 
 bu — бу  | 
| 
 C  | 
|||
| 
 ca — ца  | 
 cai — цай  | 
 can — цань  | 
 cang — цан  | 
| 
 cao — цао  | 
 ce — це  | 
 cen — цень  | 
 ceng — цен  | 
| 
 ci — ци  | 
 cong — цун  | 
 cou — цоу  | 
 cu — цу  | 
| 
 cuan — цвань  | 
 cui — цуй  | 
 cun — цунь  | 
 cuo — цо  | 
| 
 Ch  | 
|||
| 
 cha — ча  | 
 chai — чай  | 
 chan — чань  | 
 chang — чан  | 
| 
 chao — чао  | 
 che — че  | 
 chen — чень  | 
 cheng — чен  | 
| 
 chi — чи  | 
 chong — чун  | 
 chou — чоу  | 
 chu — чу  | 
| 
 chuai — чвай  | 
 chuan — чвань  | 
 chuang — чван  | 
 chui — чуй  | 
| 
 chun — чунь  | 
 chuo — чо  | 
||
| 
 D  | 
|||
| 
 da — да  | 
 dai — дай  | 
 dan — дань  | 
 dang — дан  | 
| 
 dao — дао  | 
 de — де  | 
 dei — дей  | 
 deng — ден  | 
| 
 di — ді  | 
 dia — дья  | 
 dian — дьєнь  | 
 diao — дьяо  | 
| 
 die — дьє  | 
 ding — дін  | 
 diu — дью  | 
 dong — дун  | 
| 
 dou — доу  | 
 du — ду  | 
 duan — двань  | 
 dui — дуй  | 
| 
 dun — дунь  | 
 duo — до  | 
||
| 
 E  | 
|||
| 
 e — е  | 
 ei — ей  | 
 en — ень  | 
 eng — ен  | 
| 
 er — ер, ар  | 
|||
| 
 F  | 
|||
| 
 fa — фа  | 
 fan — фань  | 
 fang — фан  | 
 fei — фей  | 
| 
 fen — фень  | 
 feng — фен  | 
 fo — фо  | 
 fou — фоу  | 
| 
 fu — фу  | 
|||
| 
 G  | 
|||
| 
 ga — ґа  | 
 gai — ґай  | 
 gan — ґань  | 
 gang — ґан  | 
| 
 gao — ґао  | 
 ge — ґе  | 
 gei — ґей  | 
 gen — ґень  | 
| 
 geng — ґен  | 
 gong — ґун  | 
 gou — ґоу  | 
 gu — ґу  | 
| 
 gua — ґва  | 
 guai — ґвай  | 
 guan — ґвань  | 
 guang — ґван, ґвон  | 
| 
 gui — ґуй, ґві  | 
 gun — ґунь  | 
 guo — ґо  | 
|
| 
 H  | 
|||
| 
 ha — ха  | 
 hai — хай  | 
 han — хань  | 
 hang — хан  | 
| 
 hao — хао  | 
 he — хе  | 
 hei — хей  | 
 hen — хень  | 
| 
 heng — хен  | 
 hm — хм  | 
 hng — хн  | 
 hong — хун  | 
| 
 hou — хоу  | 
 hu — ху  | 
 hua — хва  | 
 huai — хвай  | 
| 
 huan — хвань  | 
 huang — хван  | 
 hui — хуй (хой)  | 
 hun — хунь  | 
| 
 huo — хо  | 
|||
| 
 J  | 
|||
| 
 ji — тьї  | 
 jia — тья  | 
 jian — тьєн  | 
 jiang — тьян  | 
| 
 jiao — тьяо  | 
 jie — тьє  | 
 jin — тьїнь  | 
 jing — тьїн  | 
| 
 jiong — тьюн  | 
 jiu — тю  | 
 ju — тюй  | 
 juan — тьюань  | 
| 
 jue — тьюе  | 
 jun — тюнь  | 
||
| 
 K  | 
|||
| 
 ka — ка  | 
 kai — кай  | 
 kan — кань  | 
 kang — кан  | 
| 
 kao — као  | 
 ke — ке  | 
 ken — кень  | 
 keng — кен  | 
| 
 kong — кун  | 
 kou — коу  | 
 ku — ку  | 
 kua — ква  | 
| 
 kuai — квай  | 
 kuan — квань  | 
 kuang — кван, квон  | 
 kui — куй  | 
| 
 kun — кунь  | 
 kuo — ко  | 
||
| 
 L  | 
|||
| 
 la — ла  | 
 lai — лай  | 
 lan — лань  | 
 lang — лан  | 
| 
 lao — лао  | 
 le — ле, ла  | 
 lei — лей  | 
 leng — лен  | 
| 
 li — лі  | 
 lia — ля  | 
 lian — лєн  | 
 liang — лян  | 
| 
 liao — ляо  | 
 lie — лє  | 
 lin — лінь  | 
 ling — лін  | 
| 
 liu — лю  | 
 long — лун  | 
 lou — лоу  | 
 lu — лу  | 
| 
 lü — люй  | 
 luan — лвань  | 
 lüe — люе  | 
 lun — лунь  | 
| 
 luo — ло  | 
|||
| 
 M  | 
|||
| 
 m — м  | 
 ma — ма  | 
 mai — май  | 
 man — мань  | 
| 
 mang — ман  | 
 mao — мао  | 
 me — ме, ма  | 
 mei — мей  | 
| 
 men — мень  | 
 meng — мен  | 
 mi — мі  | 
 mian — мьєн  | 
| 
 miao — мьяо  | 
 mie — мє  | 
 min — мінь  | 
 ming — мін  | 
| 
 miu — мю  | 
 mm — мм  | 
 mo — мо  | 
 mou — моу  | 
| 
 mu — му  | 
|||
| 
 N  | 
|||
| 
 n — н  | 
 na — на  | 
 nai — най  | 
 nan — нань  | 
| 
 nang — нан  | 
 nao — нао  | 
 ne — не, на  | 
 nei — ней  | 
| 
 nen — нень  | 
 neng — нен  | 
 ng — н  | 
 ni — ні  | 
| 
 nian — ньєн  | 
 niang — нян  | 
 niao — ньяо  | 
 nie — нє  | 
| 
 nin — нінь  | 
 ning — нін  | 
 niu — ню  | 
 nong — нун  | 
| 
 nu — ну  | 
 nü — ню  | 
 nuan — нвань  | 
 nüe — нюе  | 
| 
 nuo — но  | 
|||
| 
 O  | 
|||
| 
 o — о  | 
 ou — оу  | 
||
| 
 P  | 
|||
| 
 pa — па  | 
 pai — пай  | 
 pan — пань  | 
 pang — пан  | 
| 
 pao — пао  | 
 pei — пей  | 
 pen — пень  | 
 peng — пен  | 
| 
 pi — пі  | 
 pian — пьєн  | 
 piao — пьяо  | 
 pie — пьє  | 
| 
 pin — пінь  | 
 ping — пін  | 
 po — по  | 
 pou — поу  | 
| 
 pu — пу  | 
|||
| 
 Q  | 
|||
| 
 qi — ці, чі  | 
 qia — ця  | 
 qian — цєн  | 
 qiang — цян  | 
| 
 qiao — цяо  | 
 qie — цє  | 
 qin — цінь  | 
 qing — цін  | 
| 
 qiong — цюн  | 
 qiu — цю  | 
 qu — цю, цюй  | 
 quan — цюень  | 
| 
 que — цюе  | 
 qun — цюнь  | 
||
| 
 R  | 
|||
| 
 ran — рань  | 
 rang — ран  | 
 rao — рао  | 
 re — ре  | 
| 
 ren — рень  | 
 reng — рен  | 
 ri — рі  | 
 rong — рун  | 
| 
 rou — роу  | 
 ru — ру  | 
 ruan — рвань  | 
 rui — руй  | 
| 
 run — рунь  | 
 ruo — ро  | 
||
| 
 S  | 
|||
| 
 sa — са  | 
 sai — сай  | 
 san — сань  | 
 sang — сан  | 
| 
 sao — сао  | 
 se — се  | 
 sen — сень  | 
 seng — сен  | 
| 
 si — си  | 
 song — сун  | 
 sou — соу  | 
 su — су  | 
| 
 suan — свань  | 
 sui — суй  | 
 sun — сунь  | 
 suo — со  | 
| 
 Sh  | 
|||
| 
 sha — ша  | 
 shai — шай  | 
 shan — шань  | 
 shang — шан  | 
| 
 shao — шао  | 
 she — ше  | 
 shei — шей  | 
 shen — шень  | 
| 
 sheng — шен  | 
 shi — ши  | 
 shou — шоу  | 
 shu — шу  | 
| 
 shua — шва  | 
 shuai — швай  | 
 shuan — швань  | 
 shuang — шван, швон  | 
| 
 shui — шуй  | 
 shun — шунь  | 
 shuo — шо  | 
|
| 
 T  | 
|||
| 
 ta — та  | 
 tai — тай  | 
 tan — тань  | 
 tang — тан  | 
| 
 tao — тао  | 
 te — те  | 
 ten — тень  | 
 teng — тен  | 
| 
 ti — ті  | 
 tian — тьєнь  | 
 tiao — тьяо  | 
 tie — тьє  | 
| 
 ting — тін  | 
 tong — тун  | 
 tou — тоу  | 
 tu — ту  | 
| 
 tuan — твань  | 
 tui — туй  | 
 tun — тунь  | 
 tuo — то  | 
| 
 W  | 
|||
| 
 wa — ва  | 
 wai — вай  | 
 wan — вань  | 
 wang — ван  | 
| 
 wei — вей  | 
 wen — вень  | 
 weng — вен  | 
 wo — во, уо  | 
| 
 wu — у  | 
|||
| 
 X  | 
|||
| 
 xi — сі  | 
 xia — ся  | 
 xian — сєн  | 
 xiang — сян  | 
| 
 xiao — сяо  | 
 xie — сє  | 
 xin — сінь  | 
 xing — сін  | 
| 
 xiong — сюн  | 
 xiu — сю  | 
 xu — сюй  | 
 xuan — сюань  | 
| 
 xue — сюе  | 
 xun — сюнь  | 
||
| 
 Y  | 
|||
| 
 ya — я  | 
 yan — янь  | 
 yang — ян  | 
 yao — яо  | 
| 
 ye — є  | 
 yi — і, ї  | 
 yin — інь, їнь  | 
 ying — ін, їн  | 
| 
 yong — юн  | 
 you — йоу  | 
 yu — юй  | 
 yuan — юань  | 
| 
 yue — юе  | 
 yun — юнь  | 
||
| 
 Z  | 
|||
| 
 za — цза  | 
 zai — цзай  | 
 zan — цзань  | 
 zang — цзан  | 
| 
 zao — цзао  | 
 ze — цзе  | 
 zei — цзей  | 
 zen — цзень  | 
| 
 zeng — цзен  | 
 zi — цзи  | 
 zong — цзун  | 
 zou — цзоу  | 
| 
 zu — цзу  | 
 zuan — цзвань  | 
 zui — цзуй  | 
 zun — цзунь  | 
| 
 zuo — цзо  | 
|||
| 
 Zh  | 
|||
| 
 zha — чжа  | 
 zhai — чжай  | 
 zhan — чжань  | 
 zhang — чжан  | 
| 
 zhao — чжао  | 
 zhe — чже  | 
 zhei — чжей  | 
 zhen — чжень  | 
| 
 zheng — чжен, чжон  | 
 zhi — чжи  | 
 zhong — чжун  | 
 zhou — чжоу  | 
| 
 zhu — чжу  | 
 zhua — чжва  | 
 zhuai — чжвай  | 
 zhuan — чжвань  | 
| 
 zhuang — чжван, чжвон  | 
 zhui — чжуй  | 
 zhun — чжунь  | 
 zhuo — чжо  | 
Коли в таблиці наведено по два варіанти, рекомендуємо для назв та імен використовувати перший із них. Два варіанти можуть бути корисними насамперед для тих, хто навчається правильної вимови.
Як ми бачимо, важливим є те, чи стоїть на кінці -g. Часто це вказує на м’яке закінчення (без -g на кінці — м’яке, з -g — тверде). Але не завжди. В таких випадках -g вказує лише на відмінне (від того, коли написано те ж саме слово, але без -g на кінці) правило читання. Приклади: lin — лінь, ling — лін, tan – тань, tang – тан; xian — сєн, xiang — сян; tong — тун.
Правило, не враховане системою транскрипції китайських ієрогліфів Паладія: -ian читається як -єн або -ьєн(ь), тоді як -iang — -ян або -ьян. Наприклад: xian, dian, tian, mian — сєн, дьєнь, тьєнь, мьєн; xiang, qiang, liang — сян, цян, лян.
Ще одне важливе виправлення старої системи транскрипції — звучання слів, що починаються на j-. На нашу думку, більш точно це передає м’яке «т» (у протиставленні до твердого придихового «т», що позначається t-): тьїн, тю, тьє, тьяо.
І третій значимий момент системи Чженьїнь — звучання слів, що починаються на r-. Ми вважаємо, що цей звук набагато ближчий до р-, аніж до паладїївського ж-. Не до українського жорсткого р-, а, скажімо, до більш ніжного англійського r-.
Ми запропонували в нашій транскрипції писати у випадках з -ua, -uai, -uan та -uang як -ва, -вай, -вань, -ван (або -вон). «В» тут є більш ніжним, ніж українське. Ще однією метою цієї зміни є те, що люди найчастіше читають паладіївські варіанти (-уа, -уай, -уань та -уан) як два склади, що є невірним. Наприклад: zhuai, zuan, hua читають як чжу-ай, цзу-ань, ху-а. Запропонований нами варіант написання вирішує цю проблему та допомагає уникнути такої помилки.
Розглянемо відмінність двох систем транскрипції китайських ієрогліфів, старої та нової, на прикладі географічної назви одного з найбільших міст Китаю — Tianjin. Паладій: Тяньцзінь; правильно: Тьєньтьїнь. Як то кажуть, відчуйте різницю.
Про правильну вимову китайських ієрогліфів можна написати цілу книгу, це об’єм, що виходить далеко за межі однієї статті. Але все ж розглянемо деякі з тонкощів.
Багатьох китайських звуків у нашій мові просто немає. Наприклад, найбільш правильна вимова zi буде десь посередині між цзи та цзу = цззз (все точно так і з si: між си та су = ссс); se, he — посередині між се та со, хе та хо; dao, lao, sao посередині між дао та дау, лао та лау, сао та сау тощо.
Звуки в китайській мові поділяються на придихові та не придихові. Придиховість не позначається на письмі. Найбільш чутна придиховість у словах, що починаються на c-, ch-, q-, t- тощо. Наприклад: chang з придихом вимовляється як чхан, chong — чхун, cha — чха; cao — цсао, cong — цсун, cai — цсай; qiang — цсян, qie — цсє, qiao — цсяо; ta — тха, te — тхе, tai — тхай тощо.
Ch- звучить твердо, подібно до українського та білоруського ч- (на відміну від м’якого російського ч-).
М’яке с- позначається в Піньїнь буквою x-, тверде — буквою s-. Приклади: xi, xia, xie, xiao — сі, ся, сє, сяо; si, sao, sai, se — си, сао, сай, се.
М’яке т- позначається в Піньїнь буквою j-, тверде — буквою t-. Приклади: ji, jia, jie, jiao — тьї, тья, тьє, тьяо; ti, tao, tai, tu — ті, тао, тай, ту.
М’яке ц- позначається в Піньїнь буквою q-, тверде — буквою c-. Приклади: qi, qia, qie, qiao — ці, ця, цє, цяо; ci, cao, cai, ce — ци, цао, цай, це.