Про реформу ООН говорять уже 20 років, але результатів поки немає. У двері закритого клубу Радбезу ООН стукають країни, які швидко розвиваються, і що не задоволені сьогоднішнім порядком, пише Le Monde. Існують різні сценарії реформи ООН, проте за вимогами окремих країн і груп ховаються взаємовиключні цілі, які роблять будь-які зміни неможливими, йдеться в редакційній статті.
«Незважаючи на красиві слова на захист реформи, «п'ятірка великих» (постійні члени Ради безпеки ООН, що володіють правом вето: США, Великобританія, Франція, Росія, Китай) не збираються відмовлятися від своїх прерогатив. Британці і французи не допускають можливості передати свої місця Євросоюзу. Китай противиться вступу Японії і Бразилії», — констатує газета.
«Реформа системи світового управління — масштабна операція, де першочергову роль відіграє захист національних інтересів. Підсумком може стати набір спеціалізованих інстанцій на зразок G8 і G20, що являють собою дискусійні майданчики. Але їх ефективність буде дуже відносна. Тим не менш, закінчення холодної війни, потрясіння, викликані глобалізацією, а також зростаючі амбіції і вага Індії, Бразилії, ПАР та інших країн роблять це завдання невідкладним», — резюмує газета.