ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Щі: що це є і з чим їх їдять

Велика Епоха
Щі. Фото з книги «Страви Латвії» Гвідо Каена.
Щі. Фото з книги «Страви Латвії» Гвідо Каена.
Кажуть, що щі — суто російська страва, хоча існують і щі по-польськи, білоруські щі. У словнику Даля є така приказка: «На татарських щах відсутній жир, а на руських — пар». Отже не будемо докопуватися до коренів, а просто поміркуймо логічно.

Швидше за все, їх готували завжди в тих місцях, де росте капуста. Але чи тільки з капусти готують щі? Ні: в книзі «1000 рецептів овочевої кухні» можна знайти рецепти щі з щавелю, кропиви, шпинату, з кислиці (народна назва — заяча сіль, заяча капуста, борщовка).

Так що ж таке щі? Це просто гаряча юшка з травою, яку люди знали. Їли їх із млинцями, з пирогами, з хлібцем, заправляли сметанкою або вершками, щоб було пожирніше. Чай і кава на Русі тоді ще так широко не використовувалися. Ну, а ми з вами, хоч і скаржимося, що живемо погано, але їмо прямо царські щі.

Весняна пора заохочує до прогулянки. Скоро в лісі з’явиться кислиця. Прогуляйтеся, зберіть 200г і зваріть «досі не їдані щі». Все на здоров’я!

Вам знадобиться:
200г кислиці,
3 бульби картоплі
2–3 цибулини
2 ст. ложки пшеничного борошна
40г вершкового масла
1/4 склянки сметани
лаврове листя
чорний мелений перець, сіль за смаком.

У киплячу воду покладіть нарізану картоплю, через 15 хвилин — пасеровану цибулю, потім кислицю і варіть ще 10–15 хвилин на маленькому вогні. За 5 хвилин до закінчення варіння додайте сіль, перець, лаврове листя.

Рецепт узятий з книги «1000 рецептів овочевої кухні» Т. І. Іллічова.

Яка користь кислиці

До її складу входить великий відсоток аскорбінової кислоти, окрім щавлевої, бурштинової, яблучної, винної і інших органічних кислот. У народній медицині кислицю використовують як жовчогінний, сечогінний, протизапальний, регулюючий травлення засіб, для усунення поганого запаху з рота, при порушеннях обміну речовин, шкірних хворобах. Раніше використовували також як протиотруту при отруєнні ртуттю і миш’яком.

У рослини приємний кислуватий присмак, але у великих кількостях вона злегка отруйна. Зі свіжого розтертого з цукром листя можна приготувати вітамінний напій. У суміші з сиром листя придатне для салатів, їх також їдять як приправу до яєчних страв і супів. Настій зелені іноді використовують як сурогат чаю. Проте тривале внутрішнє застосування цієї рослини може викликати захворювання нирок.