57-річний пан Чжао Циншань помер після звільнення з в'язниці під заставу 18 червня 2008 р. Два роки до смерті він був прикутий до ліжка. Він не міг їсти, все його тіло боліло, і піклуватися про себе він також не мав змоги.
Послідовник Фалуньгун пан Чжао Циншань мешкав у м.Харбіні провінції Хейлунцзян. Він працював заступником директора продуктової компанії. Коли в 1999 р. китайська компартія розпочала переслідування послідовників Фалуньгун, пан Чжао змушений був залишити дім, щоб уникнути арешту. Пізніше його заарештували й тримали у сьомому відділенні поліції Харбіна. Після жорстоких катувань його здоров'я було в критичному стані. Тільки тоді поліцейські звільнили його для лікування.
У квітні 2000 р. пан Чжао був знову арештований за відправлення листа, у якому була групова апеляція до учасників партійних з'їздів, що проходила у Пекіні. Його звільнили через 24 години, тільки після того, як він заплатив 2000 юанів (285 доларів). У вересні 2000 р. він знову був арештований за те, що в його будинку збиралися послідовники Фалуньгун і виконували оздоровчі вправи. Його звільнили через 16 днів. Цього разу поліція вимаганням одержала від нього 3500 юанів.
20 листопада 2000 р. його заарештували й посадили під варту після того, як поліція знайшла в його будинку понад 10 000 екземплярів матеріалів з інформацією про Фалуньгун. Після 28 днів йому вдалося втекти з в'язниці, після цього він змушений був переховуватися.
20 січня 2002 р. заступник начальника відділення поліції м. Шуачен разом з агентами Офісу 610 заарештував пана Чжао. Поліцейський у цивільному почав бити його 6-футовою зігнутою пластиковою палицею, яка приблизно була один дюйм у діаметрі. Чоло пана Чжао було залите кров'ю, одежа також просочилася нею.
Пана Чжао допитували й катували, прикувавши його до залізного стільця, при цьому його руки були скуті за спинкою стільця, а рот заклеїний. Поліцейські били його ногами по гомілках з такою силою, що лопнула шкіра й оголилися кості. Вони також били ногами по наручникам, через що вони врізалися у кисті рук. У результаті його руки жахливо розпухнули, і ворушити пальцями було неможливо.
Потім поліцейські пустили в хід електричні кийки й били його поки він не знепритомнів. Для того щоб «оживити» його вони облили постраждалого холодною водою, а потім почали бити далі. При цьому поліцейські казали: «Якщо ти вмреш, то твоя смерть нічого не значить і ми за це не будемо нести відповідальність».
15 травня 2003 р. поліцейські з міського відділення поліції Харбіна знову заарештували Чжао Циншаня. Його знову сильно побили. Обличчя перетворилося в безформне місиво. Потім його доставили до центру ув'язнення району Дунлі, де відбувся закритий суд, що присудив його до 11-ти років в'язниці.
У липні 2004 р. рідні відвідали його у в'язниці міста Дацин, де він відбував покарання. Чжао Циншань був у дуже поганому стані. У жовтні 2004 р. рідні привезли Чжао зимовий одяг, але охорона не дозволила побачитися з ним. Коли в 2005 р., під час святкування китайського Нового року, родина відвідала його, він був дуже слабкий і ледве міг говорити.
14 липня 2005 р. родині Чжао зателефонували із в'язниці й повідомили, що Чжао перебуває в 4-й лікарні м. Дацина, і що в нього виявили симптоми інсульту й високий артеріальний тиск. Родині дозволили забрати його під поруку для лікування, але медичний діагноз показати відмовилися.
1 серпня 2005 р. родина виконала остаточні процедури, що були необхідні для його звільнення. Судово-правовий відділ провінції схвалив клопотання й просив адміністрацію в'язниці забрати документи. Однак прокурор зненацька наказав тюремній адміністрації відмовити в умовному звільненні пана Чжао, заявивши, що він ще не відсидів однієї третини свого строку.
Родині пана Чжао довелося пройти друге коло мук і хвилювань, щоб звільнити його. Нарешті, у листопаді 2005 р. дозвіл був виданий. Пан Чжао помер, так і не оправившись від катувань.