Резонансна справа заганяє В’єтнам у глухий кут

Маленький комуністичний В’єтнам перебуває під тиском свого північного сусіда по ідеології — Китаю — і західного демократичного співтовариства, суперечливі вимоги яких загнали владу Ханоя в глухий кут.

Судовий розгляд стосовно двох в’єтнамських громадян, яких звинувачують у «незаконному» радіомовленні на Китай, перебував у застої останні 18 місяців.

Ву дук Транг і його зять Ле ван Тан були заарештовані 11 червня 2010 року за адміністративне правопорушення — вони без дозволу влади використовували обладнання для короткохвильового радіомовлення. Крім того, їх звинувачують у вчиненні кримінального злочину — «незаконній передачі інформації по телекомунікаційній мережі».

31-річний Транг і 36-річний Тан є послідовниками духовної практики Фалуньгун, однодумці якої зазнають гонінь у сусідній КНР з 1999 року. Дізнавшись із західних засобів масової інформації про жорстокі тортури, що застосовуються до послідовників Фалуньгун у Китаї з метою змусити їх відректися від своєї віри, вони вирішили організувати радіомовлення на КНР. З цієї метою в’єтнамці використовували нецензуровані програми про права людини на радіо «Голос надії» (Sound of Hope).

Фалуньгун (також відомий як Фалунь Дафа) являє собою комплекс плавних вправ, а також філософське вчення, засноване на принципах істина, доброта і терпіння. Велику популярність Фалуньгун в середині 90-х колишній лідер комуністичної партії Китаю — Цзян Цземінь — прийняв за загрозу своїй владі і в 1999 році розв’язав широкомасштабну кампанію переслідування.

«Коли Транг, сидячи за своїм комп’ютером, читав новини про тортури щодо послідовників Фалуньгун на офіційному сайті школи «Прозріла мудрість», на його очах з’являлися сльози», — говорить Вих Во, програміст із Сан-Франциско, який допомагав Трангові налагодити роботу з радіомовленням.

Судовий процес щодо Транга і Тана є політично вмотивованим, оскільки В’єтнам догоджає китайському режиму, з яким оскаржує частину території в Південно-китайському морі. Крім того, щорічно Ханой отримує від Пекіна сотні мільйонів доларів у якості інвестицій.

Ознаки політичного переслідування чітко простежуються в офіційному звинуваченні, копію якого отримала Велика Епоха. Документ посилається на дипломатичну ноту китайського посольства в Ханої, де зазначено, що влада КНР виявила радіомовлення, яке містить програми радіо «Голос Надії». Нота також рекомендує вжити «об’єднані зусилля» з метою заборонити у В’єтнамі всі заходи, пов’язані з Фалуньгун.

Представник інформаційного центру Фалунь Дафа Ерпін Чжан заявив, що цей судовий процес порушує як національне, так і міжнародне законодавство, а також зазнає критики міжнародних правозахисних організацій та урядів багатьох країн.

«В’єтнамський уряд повинен припинити грати з життям цих двох людей. Вже давно зрозуміло, що їх заарештували на прохання китайського режиму», — сказав Ерпін Чжан.

Міжнародна критика змушувала в’єтнамську владу переносити судове засідання два рази, починаючи з квітня нинішнього року. Слухання у їхній справі було призначено на 10 листопада 2011 року.

Програміст Вих не очікував, що їх можуть заарештувати, тому що перш ніж почати мовлення, вони вивчили міжнародне та в’єтнамське законодавство.

«Немає такого закону, який зазначає, що радіомовлення на інші країни є незаконним. Ми вивчали це питання кілька місяців, щоб переконатися у відсутності будь-яких прорахунків», — зазначає він.

У свою чергу, Аллен Зенг, представник радіо «Голос Надії», розповів про типові коментарі, які вони отримують від китайських слухачів.

Одного разу в офіс радіостанції прийшов колективний лист з одного села. В ньому було написано, що «Голос Надії» надихає місцевих жителів і що вони збираються разом, щоб послухати програми цієї радіостанції.

Інший китайський слухач написав, що «Голос Надії» «справді є голосом надії для всіх людей усередині Китаю».