ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Чорні діри обертаються з надзвичайно великою швидкістю — науковці

Велика Епоха

За допомогою оновленого обладнання науковці з НАСА та Європейського космічного агентства знайшли спосіб виміряти швидкість обертання однієї з чорних дір.

Ілюстрація: NASA/JPL-Caltech
Ілюстрація: NASA/JPL-Caltech
Виявилось, що вона обертається так швидко, як тільки допускає теорія гравітації Енштейна, йдеться в повідомленні НАСА. Діра, яку спостерігали вчені, в 2 мільйони разів важча за Сонце і перебуває в галактиці NGC 1365.

«Це надзвичайно важливо для області науки чорних діри», — сказав Лу Калузіенскі, вчений, який бере участь у програмі NuSTAR в штаб-квартирі НАСА у Вашингтоні. Крім того, дослідження допоможуть науковцям перевірити теорію відносності Ейнштейна, в якій говориться про те, що сила гравітації може зігнути простір-час, матерію, яка формує наш Всесвіт та світло, що проходить крізь нього.

«За допомогою рентгенівських променів, що випускаються з близьких до чорної діри регіонів, ми можемо стежити за матерією, яка всмоктується в неї», — каже головний дослідник програми NuSTAR Фіона Харрісон із Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені.

Досі вимірювання швидкості обертання чорних дір були неточними, оскільки такі об’єкти затуляли хмари газу. З використанням телескопу XMM-Newton, чутливого до рентгенівського випромінювання невеликої сили, дослідники можуть проникнути глибше в область навколо чорної діри. Нові дані показали, що рентгенівське випромінювання викривлюється не в хмарах газу, а під дією чорних дір.

Вимірювання швидкості обертання чорних дір має дуже важливе значення для з’ясування історії розвитку чорних дір та галактик, в яких вони зародились, переконані вчені.

«Ці монстри, маса яких від мільйонів до мільярдів разів більша за масу Сонця, формуються з дрібних зародків у ранньому Всесвіті. Вони ростуть при поглинанні зірок та газу з їхніх галактик та зливаються з іншими гігантськими чорними дірами, коли галактики стикаються», — говорить провідний автор дослідження, Гвідо Рісаліті з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики в Кембриджі, штат Массачусетс, та італійського Національного інституту астрофізики.

Науковці вивчають та спостерігають чорні діри вже кілька десятиліть. Перша чорна діра була відкрита в 1967 році, хоча теоретично про їхнє існування астрофізики здогадувались і раніше. Німецький фізик Карл Шварцшильд довів можливість існування таких астрофізичних об’єктів ще в 1915 році.