Арешт Юлії Тимошенко: повз ціль

Перше завдання — внутрішньополітичне — полягало в тому, щоб в умовах наростання соціально-економічних труднощів вивести з активної політичної гри найбільш впливового на цей день лідера опозиції. З урахуванням того, що наступного року в Україні відбудуться парламентські вибори, а популярність чинного Президента Віктора Януковича невелика і має всі шанси ще зменшитися, подібний крок мислився як дуже важливий захід на шляху до домінування Партії регіонів в майбутньому складі Верховної Ради.

Друге завдання — зовнішньополітичне. Тимошенко звинуватили в тому, що вона була ініціатором підписання газових контрактів з Росією. Українська сторона різними шляхами неодноразово давала зрозуміти, що в ході розкручування кримінальної справи проти екс-прем'єра можуть виплисти неприємні деталі, що компрометують російську владу. Говорилося, зокрема, про те, що до суду в якості свідка може бути викликаний і Володимир Путін. В урядових установах Києва вважали, що небажання скандалу зробить позицію Москви більш м'якою і поступлив щодо головних вимог української сторони на сьогоднішній день — про зниження цін на російський газ.

Однак схоже, що арештом Тимошенко жодної цілі Віктор Янукович і його команда не змогли досягти. Взяття під варту найбільшого лідера опозиції несподівано викликало різкі вуличні протести з боку різних груп. І це незважаючи на те, що після президентських виборів 2010 року популярність Тимошенко йшла вниз. Судячи з усього, «регіонали» своїми грубими діями можуть сприяти активізації опозиції, принаймні на якийсь час.

Оскільки серйозних юридичних аргументів проти екс-прем'єра звинувачення так і не висунули, її арешт став сприйматися виключно як політична справа не тільки в Україні, а й за кордоном. Негативну реакцію з цього приводу висловили як колишні партнери Тимошенко по газових переговорах у Москві, так і уряди провідних західних держав. А це офіційному Києву, що домагається зараз розширення торгово-економічних зв'язків із Заходом, зовсім не потрібно.

Що ж стосується впливу на Москву, то, як показали підсумки останньої зустрічі президентів Януковича і Медведєва у Сочі, тактика подібного тиску також не привела до успіху. Глава російської держави, хоча і не став піднімати питання про арешт Тимошенко на цих переговорах, переглядати ціну на газ відмовився, оскільки Київ не готовий санкціонувати фактичне поглинання «Газпромом» українського «Нафтогазу».

Питання тепер полягає в тому, як команда Януковича буде виходити з цієї не дуже приємної для себе ситуації: або йти до кінця і, незважаючи на всі витрати, спробувати «вимкнути» Тимошенко з української політики — або, підрахувавши неминучий збиток, відійти назад і під слушним приводом випустити екс-прем'єра на свободу.

Відповідь ми дізнаємося в найближчі дні.