2008 рік став трагічним для багатьох батьків у Китаї. 12 травня сильний землетрус охопив район Веньчуань провінції Сичуань. Близько 20 000 дітей загинули під розвалинами погано збудованих шкільних будинків, що обвалилися, завдавши батькам великого горя.
В середині жовтня стався відомий скандал із токсичним молоком, від якого постраждало 300 000 немовлят. Їхні батьки теж поринули в глибокий сум і страх, безпорадно спостерігаючи за стражданнями своїх дітей.
Сум батьків юних жертв землетрусу посилило те, що їхні діти могли бути врятовані. У влади компартії Китаю (КПК) була інформація про можливий землетрус, але навмисно вони приховували її, виправдовуючись підтриманням суспільної стабільності перед Олімпійськими іграми, і повідомили це тільки кільком військовим установам. Це замовчування фактів призвело до жахливих і смертельних наслідків. Також можливо, що тисячі дітей залишилися б у живих, якби школи було збудовано за таким же стандартом, як і сусідні урядові будинки. Але, на жаль, вони загинули під грудами щебеню.
Більше всього вразило батьків у Веньчуані те, що уряд відмовився визнати факти та взяти на себе відповідальність за подію, хоча це було цілком очевидно. Уряд не тільки відмовляється шукати винуватців, але й забороняє батькам проводити розслідування. За тими, хто намагається це робити, встановлюють слідкування, погрожують, а то й навіть б’ють чи ув’язнюють. В офіційних повідомленнях, які поширюються місцевими органами влади, вся відповідальність покладена на шкільних будівельних підрядників, місцеві органи влади, освітні установи та центральний уряд.
Скандал із токсичним молоком — лихо, створене виключно людьми, і тому уряд в цьому випадку не може виправдовуватися примхами стихії для уникнення відповідальності. Режим компартії та компанія, що виробляла сухе молоко, знали про заподіювану цим шкоду ще задовго до Олімпійських ігор, але вони спеціально приховували факти. Вони позбавили китайців законного права на отримання інформації, що призвело до того, що велика кількість немовлят тривалий час вживала отруйний продукт.
Півстоліття тому від голоду в Китаї померло більше 30-ти мільйонів людей, в той час як режим КПК збільшував масштаби експорту для допомоги іншим країнам з метою підвищення своєї міжнародної репутації. Якби половина того, що режим КПК витравив на закордонну допомогу, було використано для допомоги своїм громадянам, то ніхто не помер би від голоду.
Сьогодні режим КПК докладає всі зусилля, щоб створити фальшивий міжнародний образ, ретельно замовчуючи про скандал із токсичним сухим молоком, через що 300 мільйонів китайців і далі п’ють отруйний продукт, із яких 6 мільйонів — це діти.
Комуністичний режим досі відмовляється оголосити останні дані про заражених дітей та свідомо приховує список загиблих. Поки постраждалі діти кричали від болю, режим оприлюднив тимчасові стандарти на кількість меламіну в молочних продуктах і заявив, що сухе молоко, яке раніше було знято з продажу, може знову потрапити на полиці, якщо його показники будуть входити в межі цих стандартів! Таким чином режим легалізує виробництво та продаж отруйних та шкідливих для життя продуктів.
Багато батьків пішли в магазини, щоб попросити відшкодування збитків, і багато хто сподівався на отримання компенсації через юридичні канали. Проте режим завжди розглядає жертв як фактор дестабілізації, що загрожує його диктатурі.
У вересні, коли багато жертв із міста Цюйян пішли на вулицю Чженсінь, щоб повернути сухе молоко та попросити відшкодування збитків, місцевим відділенням поліції вони були затавровані як «беззаконні елементи суспільства», і троє з них було затримано із обвинуваченням у «порушенні суспільного порядку».
Діти — майбутнє та надія нації, і кожна країна з почуттям відповідальності робить все можливе, щоб гарантувати безпеку та здоров’я своїх дітей. Наприклад, у Японії шкільні будинки збудовані із запасом міцності, розрахованим на можливий землетрус, у США шкільні автобуси володіють «спеціальним правом проїзду» тощо. Все це заради безпеки дітей.
Дивлячись на ситуацію з отруєнням дітей сухим молоком та землетрусом у Сичуані, люди можуть чітко бачити, що комуністичний режим зовсім не турбується про життя дітей. Те, що вони роблять, не тільки незаконно, але й не по-людськи. Під час «Культурної революції» КПК наказала зруйнувати могили предків численних китайців, а тепер вона знищує в багатьох сім’ях останніх нащадків, закриваючи тим самим майбутнє Китаю. Недивно, що багато китайських користувачів Інтернету кажуть, що вони «не хочуть бути китайцями в наступному житті».
Фактично, блокада компартією Китаю інформації має далекоглядні цілі. Питання, яке в іншій країні розглядалося б як досить тривіальне та цілком звичайне, може бути віднесено в Китаї до «державної таємниці». Що стосується переслідування Фалуньгун [вчення про вдосконалювання душі та тіла за принципами «Істина, Доброта, Терпіння, яке має велику популярність у Китаї] та жахливого вилучання органів у живих послідовників Фалуньгун для отримання великого прибутку, то це звісно є «секретом із секретів». Якщо КПК настільки жорстока щодо своїх дітей, то можна уявити про ступінь жорстокості у переслідуванні цієї групи людей.
Багато жертв землетрусу та батьків дітей, які постраждали в скандалі з токсичним сухим молоком, повністю втратили віру в компартію Китаю та один за одним оприлюднили свій вихід із партії. Більше 50-ти мільйонів людей вже зробили це, що показує на неминучість перемоги добра над злом та на появу надії для майбутнього Китаю.