Історії Стародавнього Китаю: навіть у злодіїв є принципи, яким вони слідують
Велика Епоха
Пройшло декілька років після його вступу на посаду, і він добре налагодив справи в окрузі. Моральність у місцевих жителів піднялася. Не було жодної сім'ї, яка б замикала двері на засув.
Тим часом в сусідньому окрузі часто здійснювалися нічні крадіжки шляхом зламування, що навело паніку серед населення. Щоб виправити ситуацію, туди відправили Чжан Цина як нового окружного суддю. Чжан Цин поїхав у сусідній округ один. Є приказка: «Нова мітла чисто мете». Приїхавши, Чжан серйозно взявся наводити лад. Як не дивно, як тільки він вступив на посаду, грабіжники зникли. Відтоді більше не було випадків крадіжки, і у всьому окрузі запанували мир та гармонія.
Декілька місяців пототму до нього переїхала жити сім'я. Після закінчення трьох річного терміну служби Чжан Цин найняв човен, щоб повернутися в своє рідне місто. Люди зібралися біля причалу, щоб проводити його. Попрощавшись із натовпом, раптово Чжан Цин відчув, що хтось пройшов мимо нього, і його окуляри раптом зникли. Чжан Цин від переляку трохи не впав у річку, але його встиг підхопити човняр, який стояв поряд. Чжан Цин був сильно спантеличений пропажею своїх окулярів: «Вони не варти того, щоб красти їх, навіщо їх красти? Але якщо припустити що вони впали в річку, чому я нічого не відчув?» Він довго думав над цим питанням. На щастя, у нього була запасна пара окулярів в багажі, тому він помахав рукою людям на прощання і велів човняру відправлятися.
Тією ніччю човен причалив до містечка, яке було на межі цього округу. Наступного ранку Чжан Цин виявив, що його десять дерев'яних ящиків, які були в човні, пропали без сліду. А в них було все майно Чжан Цина. Він був здивований і подумав: «Які безсовісні злодії, я ще навіть не виїхав за межі округу, як вони тут же з'явилися, та ще й обкрали мене. Як це неприємно! Це доводить, що це вони вкрали мої окуляри вчора».
Що робити? Чжан Цин не довго думав: «Злодії вже, мабуть, втекли. Де тепер шукати їх? На жаль, треба визнати цю невдачу». Він глибоко зітхнув і наказав човняру відчалювати. Через три дні човен благополучно доставив Чжан Цина в його рідне місто. Підпливаючи до берега, Чжан Цин побачив вдалині десять добре знайомих великих дерев'яних ящиків, виставлених акуратно в ряд на пристані. Це здивувало його; причаливши до берега, він поспішно попрямував до ящиків, щоб оглянути їх. Це дійсно були його ящики - неймовірно! На верху одного з ящиків лежав лист, зверху якого були загублені окуляри.
Чжан Цин був приємно вражений. Він відкрив лист і негайно ж прочитав:
«Шановний пан Чжан,
Ми – група злодіїв. Поки Ви працювали в окрузі, ми, поважаючи Вашу репутацію праведного і чесного чиновника, не займалися крадіжками. Проте, коли ми побачили, що Ви, виїжджаючи, узяли з собою десять важких дерев'яних ящиків, ми засумнівалися у вашій чесності. Отже, щоб попередити Вас перед тим, як красти ці ящики, ми вкрали Ваші окуляри. Проте, проглянувши весь вміст дерев'яних ящиків, ми змогли знайти тільки книги, які коштували менше 30 срібників. Є такий вислів: «Послуживши, навіть чесний суддя добуде 10 тисяч срібних монет». А у Вас після стількох років роботи суддею грошей зовсім мало. Це підтверджує, що Ви дійсно є чесним і праведним чиновником, і люди не обдурилися. Просимо вибачення за завдану образу. Таким чином, ми повертаємо Вам всі вкрадені нами речі і просимо Вашого вибачення».
Так-ось воно що! Чжан Цин зітхнув і не зміг не сказати: «О! Виявляється, навіть у злодіїв є принципи, яких вони дотримуються!»
У древніх людей були високі моральні норми. Люди у всьому світі цінували віру в Небеса і Богів та могли відрізнити добро від зла. Навіть погані люди поступали по совісті і дотримувались певних норм під час здійснення нехороших справ. Дуже добрим людям або чесним чиновникам навіть злодії не хотіли заподіювати кривди.
Тим часом в сусідньому окрузі часто здійснювалися нічні крадіжки шляхом зламування, що навело паніку серед населення. Щоб виправити ситуацію, туди відправили Чжан Цина як нового окружного суддю. Чжан Цин поїхав у сусідній округ один. Є приказка: «Нова мітла чисто мете». Приїхавши, Чжан серйозно взявся наводити лад. Як не дивно, як тільки він вступив на посаду, грабіжники зникли. Відтоді більше не було випадків крадіжки, і у всьому окрузі запанували мир та гармонія.
Декілька місяців пототму до нього переїхала жити сім'я. Після закінчення трьох річного терміну служби Чжан Цин найняв човен, щоб повернутися в своє рідне місто. Люди зібралися біля причалу, щоб проводити його. Попрощавшись із натовпом, раптово Чжан Цин відчув, що хтось пройшов мимо нього, і його окуляри раптом зникли. Чжан Цин від переляку трохи не впав у річку, але його встиг підхопити човняр, який стояв поряд. Чжан Цин був сильно спантеличений пропажею своїх окулярів: «Вони не варти того, щоб красти їх, навіщо їх красти? Але якщо припустити що вони впали в річку, чому я нічого не відчув?» Він довго думав над цим питанням. На щастя, у нього була запасна пара окулярів в багажі, тому він помахав рукою людям на прощання і велів човняру відправлятися.
Тією ніччю човен причалив до містечка, яке було на межі цього округу. Наступного ранку Чжан Цин виявив, що його десять дерев'яних ящиків, які були в човні, пропали без сліду. А в них було все майно Чжан Цина. Він був здивований і подумав: «Які безсовісні злодії, я ще навіть не виїхав за межі округу, як вони тут же з'явилися, та ще й обкрали мене. Як це неприємно! Це доводить, що це вони вкрали мої окуляри вчора».
Що робити? Чжан Цин не довго думав: «Злодії вже, мабуть, втекли. Де тепер шукати їх? На жаль, треба визнати цю невдачу». Він глибоко зітхнув і наказав човняру відчалювати. Через три дні човен благополучно доставив Чжан Цина в його рідне місто. Підпливаючи до берега, Чжан Цин побачив вдалині десять добре знайомих великих дерев'яних ящиків, виставлених акуратно в ряд на пристані. Це здивувало його; причаливши до берега, він поспішно попрямував до ящиків, щоб оглянути їх. Це дійсно були його ящики - неймовірно! На верху одного з ящиків лежав лист, зверху якого були загублені окуляри.
Чжан Цин був приємно вражений. Він відкрив лист і негайно ж прочитав:
«Шановний пан Чжан,
Ми – група злодіїв. Поки Ви працювали в окрузі, ми, поважаючи Вашу репутацію праведного і чесного чиновника, не займалися крадіжками. Проте, коли ми побачили, що Ви, виїжджаючи, узяли з собою десять важких дерев'яних ящиків, ми засумнівалися у вашій чесності. Отже, щоб попередити Вас перед тим, як красти ці ящики, ми вкрали Ваші окуляри. Проте, проглянувши весь вміст дерев'яних ящиків, ми змогли знайти тільки книги, які коштували менше 30 срібників. Є такий вислів: «Послуживши, навіть чесний суддя добуде 10 тисяч срібних монет». А у Вас після стількох років роботи суддею грошей зовсім мало. Це підтверджує, що Ви дійсно є чесним і праведним чиновником, і люди не обдурилися. Просимо вибачення за завдану образу. Таким чином, ми повертаємо Вам всі вкрадені нами речі і просимо Вашого вибачення».
Так-ось воно що! Чжан Цин зітхнув і не зміг не сказати: «О! Виявляється, навіть у злодіїв є принципи, яких вони дотримуються!»
У древніх людей були високі моральні норми. Люди у всьому світі цінували віру в Небеса і Богів та могли відрізнити добро від зла. Навіть погані люди поступали по совісті і дотримувались певних норм під час здійснення нехороших справ. Дуже добрим людям або чесним чиновникам навіть злодії не хотіли заподіювати кривди.