Я просто звичайний журналіст. «Велика Епоха» і я першими повідомили про існуючі факти вилучення органів у живих послідовників Фалуньгун у клініці комплексного лікування тромбозів китайської та західної медицини в провінції Ляонін.
Спочатку я вважав, що через розкриття цього злого злочину його можна буде зупинити, та ті, хто зробив історичні гріхи, зазнає покарання, а ув’язнені там послідовники Фалуньгун зможуть звільнитися, та їх життя буде врятоване. Це - найтрагічніший і та антилюдяніший злочин.
Я дуже засмучений, що китайський режим вивіз звідти всіх живих свідків і знищив усі докази того, що відбувалося у Суцзятунь. КПК ще раз обдурила міжнародне співтовариство та ЗМІ, спокусивши вигодами міжнародне співтовариство та погрожуючи всім свідкам, агентствам та країнам, які захочуть розповісти про ці злочини.
Сьогодні день, коли Ху зустрічається з Бушем, і це - мить, коли міжнародні ЗМІ та люди всього світу звертають увагу на Китай. Я вибрав цей день, щоб публічно засудити злочини КПК у Суцзятунь. Я не боюся втратити своє життя, і якщо потрібно – використовувати його як свідчення заради викриття жахливих злочинів КПК, що вирізує органи у живих послідовників Фалуньгун.
Я знаю, що КПК не залишить мене у спокої, тому що я повідомив про цю ситуацію, але я все ж таки хочу, ризикуючи своїм життям, розповісти про факти цих переслідувань. У той же самий час я хочу сказати кожному, що я вже неодноразово говорив вам, що злочини в Суцзятунь є тільки верхівкою айсбергу в загальнонаціональному переслідуванні. Викрадання та продаж органів послідовників Фалуньгун та інших ув’язнених відбуваються в трудових таборах по dсій країні.
Моє повідомлення про злочини у Суцзятунь було зроблене в надії допомогти розслідувати інші трудові табори, і як звернення до таких свідків як Аньне, які володіють такою інформацією, щоб сміливо вийти вперед. Виходьте! Я запрошую всіх Вас сміливо вийти вперед і засвідчити злочини КПК.
До і після 2000 року, за родом діяльності я контактував з деякими людьми у Китаї, щоб зібрати різнобічну інформацію, яка допомогла б мені отримувати нове розуміння заяв китайського уряду, його дій, і поточної ситуації.
У 2003 році, коли епідемія атипової пневмонії у Китаї була в найбільшому розпалі, я виїхав з Гонконгу, та подорожував півднем Китаю, провінцією Хейлунцзян, також північним Китаєм, спостерігаючи корупцію та всю низькість системи КПК. Я зв'язувався з багатьма чиновниками у місті Шен’ян, провінції Ляонін. Їх брехливість, жадібність, незаконна поведінка не вкладається в голові й огидно зла. Нова та стара політика, яку встановив центральний уряд, урядові агентства, судова система та влада, дана чиновникам, все спрямоване на здирництво у людей грошей. Коли я зв'язувався з цими чиновниками, я вперше зрозумів, що існує підземний табір Суцзятунь.
Проте, в такому великому місті дуже важко вести розслідування та довести його існування. За минулі три роки, я досліджував велику кількість всіляких ресурсів, спілкувався з багатьма людьми, і нарешті вийшов на табір Суцзятунь, де було дуже багато практикуючих Фалуньгун, у яких вирізували рогівки, брали кістковий мозок, внутрішні органи, а тіла спалювали. Навіть їх волосся йшло на виготовлення перук, продавалися шкіра і жир. Рештки їх тіл спалювали в кремаційній печі, знищуючи будь-які свідоцтва. Пані та панове, чи можете Ви уявити, що такі злочини поширені скрізь по всьому Китаю?
Я збирав інформацію на вебсайтах центрів з пересадки органів у містах Шеньян та Тяньцзінь. Реклама на цих сайтах спрямована на іноземних пацієнтів, які потребують пересадки органів, надаючи їм велику кількість живих органів.
На англійській версії вебсайта Міжнародного центру допомоги з трансплантації в Китаї (China International Transplant Network Assistance Center (CITNAC)) оголошено, що пошук відповідної нирки займає від тижня до місяця. Тоді як в США період очікування складає два роки і довше. Всі ми знаємо, що нирки та інші органи дуже важко підтримувати живими, для нирок це 24-48 годин, і ще менше для серця. Ясно видно, що з 2001 року в тяньцзінському центрі трансплантації органів кількість операцій з пересадки значно збільшилася.
Експерти з пересадки органів вважають, що для того, щоб підтримувати такий швидкий підбір органів відповідним пацієнтам, повинні існувати секретні канали постачань живих органів. Багато лікарів та медсестри, які відповіли на телефонні дзвінки у лікарнях і центрах пересадки в Пекіні та Шен’яні, відкрито визнали, що донори живі та дуже здорові, та навіть безпосередньо визнали, що вони - послідовники Фалуньгун. Коли починали задаватися конкретніші питання, вони говорили, що це нетелефонна розмова і це є тонкою темою: "Продовжимо нашу розмову, коли ви приїдете сюди".
Зараз є багато рекламних матеріалів та оголошень про пересадку нирок або інших органів, реклами на вебсайтах центрів пересадки органів у Китаї. Китай став країною-гігантом з пересадки органів. Міжнародне співтовариство дізналося, що якщо ви потребуєте швидкої пересадки органів, то вам потрібно їхати до Китаю, там є такі канали.
Ці злочини вчиняє мережа корпорацій та співучасників, які торгують органами викрадених послідовників Фалуньгун. Туди залучені охоронці трудових таборів, хірурги, медсестри, урядовці системи охорони здоров'я, чиновники поліції, чиновники центрального уряду, торговці органами на чорному ринку та закордонні торговці органами. Це величезний злочин, що знаходиться поза нашою уявою.
Колишній чоловік пані Аньне хворий на рак і знаходиться на останній стадії, проходячи курс хіміотерапії у Канаді. Він - сирота героя КПК. Він втік з Китаю і не хотів брати участь у цих злочинах. За ним стежили та погрожували йому. Дружина, яка його захищала, отримала глибоке поранення ножем у ліву ділянку живота, у нього самого на руках п'ять великих ран. Аньне вийшла, щоб допомогти сплатити за гріхи свого колишнього чоловіка.
Кілька лікарів та службовець, залучені в операції з пересадки органів у Суцзятунь, засвідчили, що органи були узяті у живих послідовників Фалуньгун.
Політика переслідування КПК практикуючих Фалуньгун така, що за їх вбивство немає ніяких покарань.
Я отримав багато анонімних дзвінків на свій мобільний, включаючи дзвінки від деяких моїх колишніх колег та босів, що просили припинити викриття того, що я знайшов, з тим, щоб великий інцидент перетворився на маленький, а потім з маленького в ніщо. Я дійсно сподіваюся, що моє розслідування - помилка. Але якщо є хоч один відсоток вірогідності того, що це правда, ми повинні вийти і викрити це, зупинити злочини, які не повинні бути прийняті ніким.