Російсько-українська війна переросла у змагання Росії і Китаю проти США і Європи

Війна в Україні — це вже не просто війна в Україні. Це також зараз не лише питання Росії й України. Це вже передбачає військовослужбовців, техніку й фінансову підтримку з країн трьох континентів.

Якщо війна триватиме, можна стверджувати, що ми є свідками початку Третьої світової війни.

Опосередкована війна це все ж війна

Як нещодавно заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у російських державних ЗМІ: «НАТО, по суті, веде війну з Росією через довірену особу й озброює її. Війна означає війна».

В цьому криється великий ризик ескалації, що робить розвиток глобального конфлікту майже неминучим.

У Росії небагато військових варіантів

Це цілком можливо, тому що російська армія та повітряні сили були набагато менш ефективними, ніж очікували Володимир Путін — і, ймовірно, усі інші.

Загалом, які військові варіанти Росії?

По-перше, важливо розуміти, що Путін продовжить свій мілітаристський шлях. Він відданий цьому і ми поговоримо про це тут пізніше.

Оскільки військовий варіант дійсно є єдиним варіантом, що стосується політики, що ще може підкинути Росія Україні?

Що ще можуть зробити російські військові, щоб досягти необхідного їм результату?

Оскільки західні країни постачають Україні високоефективну зброю, росіяни перебувають на рівні опору на полі бою, а в деяких випадках навіть у невигідному становищі, якого вони, звичайно, не очікували.

Імпульс боротьби з українцями, низький моральний дух і чіткі перемоги України через той опір який показує Україна, отруюють волю російських військових до боротьби. Путін знає, що він повинен змінити управління, інакше він особисто заплатить за це.

У Путіна мало хороших варіантів для вибору

Але який вибір у Путіна?

Він уже погрожував Заходу, зокрема Сполученому Королівству та Сполученим Штатам, війною. І, за словами Лаврова, Путін стверджував, що Сполучені Штати вже воюють з Росією через іншу країну — опосередковано.

Але загроза — це не просто війна, а й ядерні удари по Великобританії та США. Ці погрози звучали на російському державному телебаченні та в державних виданнях. Очевидно, вони були схвалені для поширення.

Коротко кажучи, Путін каже Заходу, що розглядає всі військові варіанти. Нам краще повірити, тому що у нього мало варіантів м’якої сили. Звичайно, він може скоротити постачання природного газу до Європейського Союзу, але Брюссель уже вживає заходів, щоб зменшити і в кінцевому підсумку ліквідувати свою залежність від російського палива протягом кількох місяців. Незабаром цей варіант буде знято.

Ще один маневр — продукти харчування. Скорочуючи експорт зернових з України, дефіцит неминучий. Але поки це не дає переваги, яку хотів би мати Путін.

Третій варіант — кібератаки, які вже застосовуються і безумовно, можуть ескалувати. Наприклад, відключення супутникового зв’язку через кібератаку може стати передвісником ядерного удару.

НАТО розширюється — чи з’явиться старий СРСР?

Що дає перевагу сил, так це потенційне членство Фінляндії та Швеції в НАТО. Побоювання Путіна щодо оточення Заходом вичерпано. Велика Британія вже відкрито заявила, що домовленість про взаємну оборону з ними зрозуміла.

Такий розвиток подій фактично доповнює список ворогів Росії та розширює війну, швидше за все, стимулюючи невпевненість і агресію Путіна далі. У відповідь Росія та Білорусь закликають країни колишнього СРСР утворити новий СРСР. Це теж ескалаційне.

Ці дві події можуть додати до конфлікту нові потенційні воюючі країни.

Кому ще телефонує Путін?

Китай відмовиться?

Росія просить у Китаю допомоги з матеріалами та фінансуванням війни в Україні. Поки що Пекін мав стриману відповідь.

Легко зрозуміти, чому.

ЄС і США разом з Україною також закликають Китай переконати Путіна відмовитися від війни. Пекін не відповів  на жоден запит. Без сумніву, Китай шокований некомпетентністю російських військових, але водночас він повинен підтримувати свого геополітичного партнера, захищаючи свої цінні торговельні відносини з Америкою та Європою.

Тайвань: другий фронт?

Однак є більш вагомий аргумент, який Росія може навести Китаю, який полягає в тому, щоб просто відкрити другий фронт цій зароджуваній третій світовій війні, просуваючись на Тайвань.

Цей варіант більше до вподоби Пекіну, й він станеться рано чи пізно. Важливо відзначити, що війна в Україні зараз пов’язана з війною в Азії і потенційно прискорила цю можливість.

Американська розвідка підтверджує, що Китай готується зробити крок щодо Тайваню, який стане важким вибором для адміністрації США.

Японія підписала оборонну угоду з Великобританією та Австралією

Запланований крок Пекіна щодо Тайваню не залишився не поміченим Японією, Великобританією та Австралією. І Великобританія, і Австралія нещодавно підписали з Японією пакти про взаємну оборону, щоб визнати зростаючу загрозу, яку представляє Китай.

Мало того, у світлі нової оборонної позиції Японії, яка пов’язує її безпеку з Тайванем, ці оборонні угоди фактично пов’язують усі три країни з поведінкою Китаю щодо Тайваню. Не можна уявити, що кроки Пекіна до Тайваню частково можуть бути зумовлені подіями в Україні.

Усі параметри вказують на ескалацію

Суть у тому, що всі знають, що Росії не вистачає військового потенціалу, щоб легко перемогти Україну. Цей час минув. Їй також не вистачає м’якої сили з точки зору фінансових інструментів, які б дали їй перевагу над Європою.

Єдина автономна сила Росії, яка грає проти Заходу, — це паливо, продовольство… і ядерна війна. Ефективність перших двох стрімко падає.

А ядерний варіант? Це скоріше говорить саме за себе, чи не так?

Інші неядерні зовнішні варіанти — це китайський варіант і кілька союзів, які він може укласти з колишніми радянськими країнами, а також погані хлопці в Тегерані та Анкарі.

Але оскільки продажі природного газу — одного з основних джерел доходу Росії — зникнуть у недалекому майбутньому, Путіну доведеться або досягти сприятливого результату, перш ніж це станеться, або знайти спосіб заповнити ці втрачені доходи.

На жаль, всі варіанти, здавалося б, вказують на швидку ескалацію.

Щодо Путіна, то у нього ще менше варіантів, політичних чи особистих (на цей час вони одне й те саме). Саме його виживання залежить від уникнення поразки.

Знову ж таки, здається, що розширення війни — найкращий варіант для Путіна.

Коли і Росія, і Путін загнані в кут і борються за виживання, постає ще один простий варіант, який був би не що інше, як відсторонення Путіна від влади будь-яким способом. Напевно, ті російські генерали, які ще живі, подумали про такий крок.

Заради них і решти світу, будемо сподіватися, що вони знайдуть спосіб зробити цей крок, тому що, як ясно сказав Путін, війна через іншу країну також означає війну.

Іншими словами, статус опосередкованої війни, в якому Сполучені Штати воюють із Росією, є дуже тимчасовим.

Погляди, висловлені в цій статті, є думкою автора і не обов’язково відображають погляди The Epoch Times.

Джеймс Р. Горрі є автором книги «Китайська криза» (Wiley, 2013) і пише у своєму блозі TheBananaRepublican.com.

За матеріалами The Epoch Times USA

===