ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Чи легко інвалідам влаштуватися на роботу?

Велика Епоха
У різних країнах світу до людей з обмеженими можливостями ставлення різне. Десь вони отримують підтримку і визнання, а десь зустрічаються з упередженістю. В деяких країнах їм допомагають влаштуватись на роботу, в деяких — на законодавчому рівні обмежують їхню можливість працювати.

Від Перу до Об’єднаних Арабських Еміратів журналісти Великої Епохи намагались з’ясувати, чи легко людям з обмеженими можливостями влаштуватись на роботу.

Дерек Cедер, Сан-Франциско, США. Фото: Велика Епоха
Дерек Cедер, Сан-Франциско, США. Фото: Велика Епоха

Сан-Франциско, США


Дерек Cедер, 37 років, психолог

Багато компаній працюють над тим, щоб забезпечити житлом людей, які мають різні відхилення. Крім того, розвивається інфраструктура, щоб зробити різні місця доступними для людей з обмеженими можливостями. Це значний крок вперед. Але ще, мабуть, є куди розвиватись. Великі компанії більш уважно ставляться до цих питань, тому що бояться судових позовів [за порушення прав людей з обмеженими можливостями]. У великих містах справи трохи кращі. Чим більш віддалене містечко, чим більш індустріальне воно, тим повільніше створюються умови для інвалідів. Тут, в Бей Еріа, це взагалі не проблема. А на Середньому Заході можуть бути деякі складнощі.

Джамілле Бензерроук, Лунд, Швеція. Фото: Велика Епоха
Джамілле Бензерроук, Лунд, Швеція. Фото: Велика Епоха

Лунд, Швеція


Джамілле Бензерроук, 52 роки, помічниця медсестри

Звичайно, тут, у Швеції, люди з різними формами інвалідності мають ті ж можливості, що й інші люди: можуть вчитися, працювати, проходити практику на робочому місці й т.д. Для них створені можливості, щоб вони відчували себе, як і всі звичайні людини. На мій погляд, вони отримують 200% підтримки від суспільства, можуть бути активними і вести нормальне життя, так що в цьому плані у Швеції можна почуватись упевнено.

Маріо Сержіо Сантос Фонсека, Сальвадор, Бразилія. Фото: Велика Епоха
Маріо Сержіо Сантос Фонсека, Сальвадор, Бразилія. Фото: Велика Епоха

Сальвадор, штат Баїя, Бразилія


Маріо Сержіо Сантос Фонсека, 37 років, технік

В самій Бразилії — ні. Упередження по відношенню до людей з обмеженими можливостями, як і раніше, дуже великі. Багато підприємців все ще мають обмежені уявлення, вони вважають, що інваліди не в змозі виконувати певні функції в роботі. Хоча ми знаємо, що насправді, на практиці, багато з цих інвалідів працюють навіть краще за тих, хто вважається нормальним.

Суніл Кумар Джейн, Бангалор, Індія. Фото: Велика Епоха
Суніл Кумар Джейн, Бангалор, Індія. Фото: Велика Епоха

Бангалор, Індія


Суніл Кумар Джейн, 37 років, бухгалтер

Зважаючи на те, що система освіти в Індії не приділяє уваги людям з обмеженими можливостями, їм складніше влаштуватись на роботу. Існують неурядові організації, які займаються питаннями працевлаштування таких людей, і цими питаннями опікується також «Національна корпорація з розвитку вмінь», тому деякі зміни в цій сфері є. Але щоб ці люди стали частиною зайнятого населення, інженерами, лікарями, бухгалтерами чи художниками, щоб це стало реально для мільйонів людей з обмеженими можливостями, нам потрібно зробити чимало.

Віра Гапченко, Лермонтов, Росія. Фото: Велика Епоха
Віра Гапченко, Лермонтов, Росія. Фото: Велика Епоха

Лермонтов, Росія


Віра Гапченко, 47 років, працівниця бутербродної

Нам всім потрібно почуватись корисними для інших. Це живить нашу душу. Коли ця потреба не задовольняється, болить серце. Коли я отримала довідку про інвалідність, вирішила, що неодмінно буду працювати. Та, на жаль, в нашій країні не завжди розуміють це бажання працювати, бути в середовищі колег. У нас є закон про те, що якщо ви інвалід, то не можете повноцінно працювати, а це означає, що маєте сидіти вдома. І нікого не хвилює, як люди можуть прожити на пенсію по інвалідності, і як вони почуваються. Але, незважаючи на всі труднощі, я думаю, що мені дуже пощастило! У мене чудова робота, на якій я забуваю, що я інвалід.

Хеснард Еспіноза, Ліма, Перу. Фото: Велика Епоха
Хеснард Еспіноза, Ліма, Перу. Фото: Велика Епоха

Ліма, Перу


Хеснард Еспіноза, 45 років, масажист

Я сліпий, і можу сказати, що незважаючи на те, що ми живемо в ХХІ сторіччі, все ще зберігається багато хибних уявлень. Суспільство і держава маргіналізують людей з порушеннями зору. Насправді люди з вадами зору можуть навчатись, працювати в сфері психології, права, дегустації, можуть бути масажистами, робити шиацу, займатись рефлексологією. На щастя, наш інститут отримав широке визнання. Люди приходять, тому що знають, що сліпі масажисти хороші, вони приходять зробити хороший масаж…

Деякі компанії, які займаються виготовленням шоколаду, масла, могли б дати роботу людям із вадами зору.

Фейсал Фарук, Дубай, Об'єднані Арабські Емірати. Фото: Велика Епоха
Фейсал Фарук, Дубай, Об'єднані Арабські Емірати. Фото: Велика Епоха

Дубай, Об'єднані Арабські Емірати


Фейсал Фарук, 23 роки, студент

Оскільки я не бачив і не чув про випадки, коли люди з обмеженими можливостями працюють, я думаю, що їм важко знайти роботу. Мабуть, труднощі виникають також із тим, як людям з обмеженими можливостями дістатись до місця роботи і назад додому.




Стежте за всесвітнім опитуванням на різні теми кожного тижня. Кореспонденти Великої Епохи дізнаються в людей з різних країн світу про їхнє бачення місцевої ситуації та світових тенденцій.