ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Примусове видаляння органів у послідовників духовної практики було в центрі уваги на переговорах із Китаєм

Велика Епоха
Практикувальники Фалуньгун інформують про звірства, пов'язані з примусовим вилученням органів у Китаї, під час ходи Манхеттеном на честь Всесвітнього дня Фалунь Дафа, 16 травня 2019 року. (Edward Dye/The Epoch Times)

20 липня виповнюється 23 роки з початку переслідування китайським режимом Фалуньгун, духовної дисципліни з медитативними вправами.

Популярність цієї дисципліни зростала в 1990-і роки, і до кінця десятиліття в Китаї налічувалося до 100 мільйонів людей, які її практикують. Сприймаючи таку популярність як загрозу, китайський режим у 1999 році розпочав загальнонаціональну кампанію, спрямовану на викорінення Фалуньгун.

Всі ці роки мільйони практикувальників Фалуньгун утримуються у в'язницях і місцях ув'язнення по всій країні, де вони зазнають тортур і примусового видаляння органів.

Примусове видаляння органів у послідовників Фалуньгун має бути в центрі уваги при розв’язанні питань прав людини в Китаї, вважають провідні правозахисники, які брали участь у Міжнародному саміті з релігійної свободи 2022 року, що відбувся у Вашингтоні з 28 по 30 червня.

«Ми повинні зосередитися на цьому в першу чергу, тому що це один з найжахливіших злочинів, які тільки можна собі уявити», — сказала Катріна Лантос Светт, колишній голова Комітету США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF), в інтерв'ю програмі NTD «China Insider».

«Люди, почувши про це, будуть шоковані і вражені», — додала Светт.

За словами Светт, почувши про цей жахливий злочин, люди зрозуміють, що «їх медичні навчальні заклади, їхні лікарні можуть бути опосередковано причетні, тому що вони навчають китайських лікарів та беруть участь у спільних програмах з ними».

«Це може змусити людей підняти рівень морального неприйняття... і бути готовими справді зосередитися на всьому спектрі зловживань у Китаї», — зазначила вона.

Лорд Девід Алтон із британської Палати лордів також назвав ці зловживання обурливими і заявив, що він разом зі своїми колегами з усіх партійних фракцій працює над законом, який передбачає більш строге покарання для всіх, хто причетний до вилучення органів.

«[Такий закон] позбавить людей зі Сполученого Королівства стимулу їхати [до Китаю], щоб зробити цю [пересадку органів]», — сказав Алтон.

Катріна Лантос Светт, заступник голови Комісії США з міжнародної релігійної свободи, виступає під час слухань Комісії з прав людини імені Тома Лантоса на Капітолійському пагорбі на тему «Положення релігійних меншин в Індії», Вашингтон, 4 квітня 2014 року. (Nicholas Kamm/AFP via Getty Images)

Це не внутрішня проблема Китаю

Светт відкинула риторику китайського режиму про те, що питання прав людини є його внутрішньою проблемою і що інші країни не повинні втручатися.

Вона процитувала Загальну декларацію прав людини ООН, сказавши: «Жодна країна не може сказати решті світу, що “те, як ми звертаємося з нашими власними громадянами, вас не стосується”».

«Права своїх громадян — це питання міжнародного права, а не китайського», — додала вона.

На думку Светт, Пекін виправдовується, «бо їм не подобається, коли їхні гріхи виставляють на загальний огляд».

«І вони йдуть на все, щоб чинити тиск та залякати інших, щоб не допустити цього. Але сам факт, що вони такі чутливі, так захищаються і так вороже ставляться до будь-яких спроб розповісти правду, говорить нам про те, що вони бояться, що світ дізнається правду», — сказала Светт.

Мері Бет Лонг, колишня помічниця міністра оборони США з питань міжнародної безпеки, підтримала аргументи Светт.

«Те, як Китай ставиться до прав людини [своїх громадян], має наслідки для безпеки всіх нас», — сказала Лонг.

«Ці штучні внутрішні та зовнішні кордони… як люди, ми не можемо на це купитися, коли йдеться про наші основні права людини, такі як релігійна свобода», — додала вона.

Перший заступник помічника міністра оборони з питань міжнародної безпеки Мері Бет Лонг (у центрі) та командувач Об'єднаними силами в Афганістані генерал-лейтенант Карл Ейкенберрі слухають виступ адміністратора Агентства по боротьбі з наркотиками Карен Тенді під час надання нею свідчень перед комітетом Палати представників про статус безпеки в Афганістані, Вашингтон, 28 червня 2006 р. (Joshua Roberts/Getty Images)

Заклик до дій

Далі Светт закликала лідерів у всьому світі вжити заходів проти злочинів щодо дотримання прав людини загалом, і зокрема проти переслідування послідовників Фалуньгун китайським режимом.

«Нам потрібно, щоб більше державних лідерів на найвищому рівні говорили про ці переслідування, згадували про них і притягували Китай до відповідальності», — сказала вона.

Надін Майенза, колишня комісарка USCIRF, поділяє ту саму точку зору, кажучи: «Уряд США повинен використовувати всі важелі, які є у нього, щоб протистояти Китаю і домагатися дотримання прав людини, щоб залучити [до цього процесу] інші країни».

«Ми можемо... пов'язати релігійну свободу, права людини з цілями зовнішньої політики», — додала вона.

«Ми будемо у більшій безпеці, якщо релігійна свобода та права людини дотримуватимуться у всьому світі. А те, що ситуація продовжує погіршуватися, призводить до виникнення різних конфліктів у світі, з якими нам доведеться мати справу».

Тим часом Лонг запропонувала інтегрувати питання дотримання прав людини китайським режимом у стратегію національної безпеки США.

«Це не підлягає обговоренню і ніколи не повинно бути предметом переговорів, як частина нашої національної безпеки чи нашої політики», — сказала вона.

«Якщо Китай вирішить зробити позитивний внесок у глобальний простір, він повинен визнати це фундаментальне право на те, як це позначиться на наших економічних, торгових відносинах, нашій участі у спортивних заходах один одного», — сказала Лонг.

«Щойно ви стаєте безвідповідальним міжнародним гравцем, як Північна Корея, якщо ви не можете захистити ті самі цінності, які є невіддільною частиною нашого існування на цій Землі, тоді ви повинні бути ізольовані», — додала вона.

===