Китайські ієрогліфи: весна

Один із найпопулярніших ієрогліфів у китайській мові — це «весна». Який же внутрішній зміст цього ієрогліфа, як його намалювати і в яких словах і виразах він використовується?

Ієрогліф «весна» спочатку складався з трьох елементів (графем або ключів).

Перший елемент ієрогліфа — 屯 (вимова в піньінь: tún), початково символізував паростки, які ледь з'явилися на світ.

У свою чергу ця графема складається з 屮 — паростка (молодого чагарнику, дерева і т.д.), і схематичного зображення землі 一, над якою, пробившись, піднеслася рослина.

Другий ключ ієрогліфа «весна» — це 艸 (cǎo), що представляє різноманітні трави.

І, нарешті, третя графема ієрогліфа — 日 (rì), сонце.

Ієрогліф весни нагадує пейзаж, на якому трави і рослини ростуть під благодатним сонцем.

Весна була улюбленим часом китайських мудреців і вчених. Великий китайський філософ Конфуцій одного разу запитав своїх учнів, які бажання вони мали. Всі вони відповідали, що хочуть допомагати царям створювати потужні царства, а підданим — жити добрим життям. А що ж відповів Конфуцій? Він сказав, що хоче лише приємно співати з дітьми, купатися в прозорій річці і насолоджуватися красивим весняним пейзажем.

Ієрогліф весна 春 часто використовується як елемент китайських ідіом та окремих слів. Наприклад, ієрогліф «весна» є в словах:

 

長春 — Вічна молодість («Чанчунь» — це також місто на північному сході Китаю).

咏春 — вінчун (у вимові путунхуа Юнчунь) — китайський стиль у-шу, з якого почав займався Брюс Лі.

Ієрогліф «весна» також нерідко присутній у побутових розмовах китайців і мудрих висловах. Один із них — «Ранок визначає день, весна визначає рік, а старанність визначає життя» (一日之計在於晨；一歲之計在於春；一生之計在於勤).