Китайські ієрогліфи: Велика китайська стіна
Велика китайська стіна по-китайськи звучить, як «чан чен» (cháng chéng), а пишеться — 長城.
Перший китайський ієрогліф 長, який вимовляється cháng (чан), означає «довгий», «тривалий» або «глибокий». Давня форма накреслення цього знаку зображала чоловіка з довгим волоссям. Сучасна ж форма нагадує людину з довгим волоссям, яка тримає в руках ціпок.
Другий ієрогліф 城 (chéng; чен) складається з двох частин. Знак 土 (tǔ; ту) зображує пагорб і означає: «земля» або «щось, що складається із землі». Китайський ієрогліф成 (chéng; чен) означає «завершувати», «досягати успіху».
Таким чином, 城 символізує предмет або споруду, побудовану за допомогою землі. Головні значення цього ієрогліфа — «місто», «містечко». Також під цим знаком мають на увазі замок, палац, міську стіну або місце, оточене міськими стінами.
Велику китайську стіну ще називають 萬里長城 (wàn lǐ cháng chéng; вань лі чан чен), що дослівно перекладається як стіна (чен) завдовжки (чан) десять тисяч (вань) лі. Лі — це китайська міра довжини, яка дорівнює приблизно 0,5 км. Вважається, що точна протяжність Великої китайської стіни з урахуванням відгалужень становить 8851,9 км.
Велика китайська стіна була внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1987 році. Її будували поступово, починаючи приблизно з 3-го століття до н.е. і до часів династії Мін в 17-му столітті н.е. уздовж північного кордону Китаю і південного монгольського кордону.
Складається ця грандіозна споруда зі стін, башт спостереження, укриттів і доріг для кінноти. Уздовж Великої китайської стіни розташовані фортеці і сторожові пости.