Геній, який любив голубів більше за людей: незвичайна історія Ніколи Тесли

10 липня 1856 року народилася людина, ім'я якої назавжди змінило світ. Без винаходів Миколи Тесла складно уявити сучасну цивілізацію: змінний струм, електродвигуни, бездротова передача енергії, десятки патентів та ідеї, які випередили свій час на десятиліття. Але за образом великого вченого ховалася людина з дивовижно вразливою душею. І, мабуть, найнезвичайнішою сторінкою його життя стала любов… до голубів.

Теслу часто називали ексцентриком. Він вечеряв строго в той самий час, терпіти не міг рукостискань, боявся мікробів, ретельно перераховував предмети і міг годинами виконувати одні й ті самі ритуали. Однак існував один виняток із усіх його страхів. Голубів він без побоювання брав на руки, гладив, лікував і навіть цілував.

Щодня вчений вирушав у парки Нью-Йорка, щоб нагодувати своїх пернатих друзів. Він запам'ятовував окремих птахів, впізнавав їх серед сотень інших і переживав за кожну поранену голубку так, ніби йшлося про близьку людину. Якщо знаходив хворого птаха, забирав його до себе в готельний номер, де самостійно виходжував.

Через це у Тесли регулярно виникали конфлікти з адміністрацією готелів. Голуби вільно залітали через відчинені вікна, розгулювали по кімнаті, а корм завжди лежав на підвіконні. Власники готелів вимагали припинити перетворювати номер на голубник, але вчений лише збирав речі і переїжджав до іншого готелю. Так у його житті змінилися "Сент-Реджіс", "Пенсільванія", "Губернатор Клінтон" і, нарешті, "Нью-Йоркер".

Звідки виникла така прихильність? Можливо, коріння сягало дитинства. У своїх спогадах Тесла писав, що любив тварин, що жили на сімейній фермі. Переїзд став для нього справжньою трагедією саме тому, що довелося розлучитися з домашніми птахами, вівцями та улюбленими гусями. Пізніше ця дитяча любов ніби повернулася, але вже в образі міських голубів.

Коли вчений не міг сам вийти на площу погодувати птахів, він наймав посланця з компанії Western Union. Той отримував цілий долар — щедру винагороду на ті часи — лише за те, щоб розсипати корм там, де зазвичай збиралися голуби Тесли.

Друзі згадували, що іноді він вирушав годувати птахів далеко за північ. В цей час вулиці Нью-Йорка були майже порожні. Здавалося, вчений йде розмірковувати над черговим грандіозним винаходом, але справжньою метою були саме голуби, які, наче впізнаючи його кроки, зліталися навіть уночі.

Особливо вражало сучасників те, скільки сил та грошей Тесла витрачав на порятунок птахів. Він консультувався з ветеринарами, утримував голубів у спеціальних умовах, а одного разу, за власними словами, витратив близько двох тисяч доларів на лікування голуба зі зламаними крилом та лапкою — на той час це була величезна сума.

Якось помічнику вченого довелося виконувати зовсім незвичайне доручення. Теела приніс невеликий пакунок, у якому опинився померлий голуб, і попросив гідно поховати його на цвинтарі. Пізніше він зненацька попросив повернути птицю назад. Що сталося далі, так і лишилося загадкою.

Газети відверто посміювалися над дивностями знаменитого винахідника. Журналісти писали, що людина, яка мріяла передавати електрику без проводів, чомусь витрачає час на «дурних і нікчемних голубів». Але ніхто не розумів, наскільки важливими були ці птахи для самого Тесли.

Фатальна голубка

Найдивовижнішу історію він розповів своєму другові та біографу Джону О'Нілу.

Серед тисяч голубів була одна білосніжна голубка із сірими мітками на крилах. За словами вченого, вона завжди знаходила його, де б він не знаходився. Йому варто лише подумати про неї — і птах прилітав. Тесла казав, що любив її так само сильно, як чоловік може любити жінку.

Коли голубка захворіла, він кілька днів майже не відходив від неї, намагаючись урятувати. Але одного разу вночі вона прилетіла до нього в кімнату востаннє. Вчений згадував, що зрозумів: птах прийшов попрощатися. І в той момент, коли він подивився їй у вічі, побачив надзвичайно яскраве світло.

«Коли голубка померла, щось пішло з мого життя. До того часу я знав, що обов'язково закінчу свою роботу. Але коли її не стало, я зрозумів, що моя життєва праця закінчена». Цей випадок став фатальним у житті Тесли. Незабаром після цієї події вчений вийшов з готелю «Нью-Йоркер» у черговий раз годувати голубів і при переході через дорогу його збило таксі. Він отримав травму спини та перелом трьох ребер. Тесла відмовився від послуг лікаря, але так і не оговтався.

Ця історія нагадує: за образом геніального винахідника ховалася людина, яка вміла любити щиро та безумовно. Можливо, саме тому Нікола Тесла залишив по собі не лише найбільші наукові відкриття, а й одну з найзворушливіших історій в історії світової науки.

Ярина Крамаренко