Іспанська майстриня створює чарівні картини вишиті хрестиком та прикрашає ними вулиці. ФОТОрепортаж

Скільки існує одяг, стільки ж існує потреба в лагодженні та шитті, а техніка його виготовлення змінилася напрочуд мало. Протягом багатьох століть матері та бабусі передавали мистецтво вишивки своїм донькам та онучкам.

Сьогодні одна іспанська художниця з Валенсії, прибережного міста на узбережжі Середземного моря, розвиває це практичне мистецтво до нових творчих висот: Ракель Родріго створює блискучі картини хрестиком, що прикрашають побілені будівлі вздовж сільських вулиць у її рідному місті та за його межами.

За словами Родріго, вона прагне «привернути увагу до жіночого мистецтва, яке вже багато років прикрашає будинки в усьому світі», а саме до вишивки хрестиком. «Я хотіла зафіксувати квіти, вишиті на подушках, простирадлах, рушниках з будинків, і перенести їх на вулицю, зруйнувавши бар'єр між публічним і приватним», — розповіла вона в інтерв’ю The Epoch Times.

Її матеріали в більшості випадків складаються з металевої сітки, бавовняних, оксамитових або шовкових шнурів. На плетіння одного квадратного метра на металевій сітці Родріго з одним помічником витрачає близько двох днів. Після завершення роботи вироби поєднуються і кріпляться до цегли або штукатурного фасаду.

Прості, але привабливі сільські будівлі отримують додаткову порцію кольору і вбираються у вишукані квіткові візерунки. Подібно до великодніх яєць, яскраво вишиті квіти можуть ховатися в куточках цегляної кладки, що нагадує лабіринт. Вони взаємодіють з вітринами та вікнами магазинів і прикрашають іншу архітектуру. Родріго також показує свої роботи в комерційних приміщеннях та галереях.

Цей давній вид мистецтва протягом тисячоліть залишався майже незмінним, але Родріго впроваджує в нього нові технології.

«Я спочатку бачу простір і дозволяю йому надихати мене, відчуваю, що підходить саме для цього місця», — каже вона. «Я фотографую і працюю над ескізом на комп’ютері за допомогою техніки цифрового колажу».

«Коли я знаходжу малюнок, то перетворюю його на пікселі, щоб створити візерунки, які ми використовуємо для вишивки на металевій тканині. Після того, як робота закінчена, ми йдемо на місце і прикріплюємо її до стін».

Окрім Валенсії, Родріго працює у Швейцарії, Саудівській Аравії та Мадриді, де у 2011 році дебютувала у сфері архітектурного декору.

Вона ділиться давнім ремеслом, яке передалося їй у спадок. «Моя мама навчила мене вишивати, коли я була маленькою», — розповідає вона. «А кілька років тому я скористалася цією технікою для оформлення нових фасадів на вулиці».

Вона додала: «Мені дуже подобається працювати на вулиці, тому що це спосіб зруйнувати бар'єр, який існує між музеєм і суспільством, і донести мистецтво до більшої кількості людей».