З 22 до 27 липня в Бостоні, штат Массачусетс, США, відбувся перший Всесвітній конгрес із трансплантації (ВКТ).
Він проходив саме там, де в 1954 році була проведена перша у світі операція трансплантації органів. ВКТ-2006 став найбільшим в історії заходом щодо трансплантології, організованим трьома найбільш відомими у світі асоціаціями трансплантологів. На конгресі було понад 5 тисяч експертів із усього світу.
Лікарі, які брали участь в конгресі, обговорювали різні аспекти трансплантації органів, можливість підвищення відсотка успішних операцій трансплантації, причини й лікування імунного відторгнення органу і таке інше. Питання етики в трансплантаційній медицині також було однією з гарячих тем.
У трансплантації органів питання етики відіграють важливу роль
На Заході найбільшою проблемою в трансплантології є нестача донорів. Кількість пацієнтів, які чекають органи, завжди перевищує кількість донорів. Пацієнтові тривалий час доводиться чекати появи органу. У США час очікування становить у середньому п'ять років. 40% пацієнтів вмирають, так і не дочекавшись надходження органу. Таким чином, для життя пацієнтів має велике значення час очікування необхідного органу, а також результат операції.
Експерти асоціацій з трансплантацій обговорювали питання етики і законності застосування фінансових заохочень із метою стимуляції пожертвувань донорських органів. Передбачається, що це зменшить час очікування або відкриє можливість пацієнтам робити операції трансплантації в інших країнах.
Професор Артур Каплан, директор Центру біоетики при Університеті Пенсільванії, висловився проти платного донорства й дозволу на трансплантаційний “туризм”. Він відзначив, що дозвіл пацієнтам робити операції трансплантації органів в інших країнах без стійкої міжнародної, біоетичної і юридичної основи може тільки ускладнити керування цим процесом.
Професор Каплан сказав, що в деяких країнах в галузі донорства відсутні юридичні й етичні норми. У цих країнах органи видаляють у беззахисних в’язнів, і цими органами торгують на ”чорних ринках”. Його критика була спрямована на те, що лікування, подібно до пересадки органів, також було пов'язане з ”чорним ринком” і переростало в злочини.
Злочин у галузі трансплантацій
Я сама, будучи лікарем, була глибоко зворушена промовами західних лікарів. У західному суспільстві, де люди живуть в умовах демократії і свободи, положення пацієнта, що стоїть у черзі за органом, визначається різними чинниками: складністю хвороби, часом, що залишився, класифікацією потрібного органу і т.д. Але в комуністичному Китаї оперативність і якість операцій трансплантації органів визначають гроші.
Впродовж останніх кількох місяців я відвідала багато місць, спілкуючись з людьми в різних інститутах, університетах і на зборах із проблем видалення у людей органів компартією Китаю (КПК). В цей час я познайомилася з багатьма з тих, хто володіє інформацією про те, що відбувається в Китаї. Жорстокість, яку їм довелося витримати, важко собі навіть уявити.
Найбільшу вигоду в торгівлі органами в Китаї мають військові госпіталі. Такі лікарні здійснюють операції і забезпечують органами керівників КПК. Вони наполегливо намагаються привернути китайських пацієнтів з-за кордону.
Я кілька разів приїжджала до Китаю до того, як китайський уряд почав переслідування послідовників Фалуньгун (1999 р.), і відвідала деяких своїх друзів, що працюють у військових госпіталях, таких як, наприклад, 301-й військовий госпіталь, 309-й військовий госпіталь і Госпіталь морських сил. Тоді я звернула увагу на те, наскільки всі ці медичні установи були розкішно обладнані і добре обладнані.
Наприклад, дахи деяких військових госпіталів у містах Гуанчжоу і Чунцін обладнані вертолітними майданчиками. Такі госпіталі могли б командувати військовим транспортом, що охороняється озброєними до зубів солдатами. Це загальновідома “таємниця”.
Колишній хірург із пересадки органів із Китаю, зараз патологоанатом, що працює на Заході, розповів, як він став свідком видалення органів у засудженого до страти ув'язненого. Він сказав мені, що до того, як ув'язненого застрелили, хірурги, які повинні були витягнути у нього серце, намалювали у нього на спині коло, щоб куля не потрапила в серце ув'язненого.
В'язню вистрілили в праву легеню. Потім його негайно перенесли у фургон, що чекав, в якому лікарі забезпечили його киснем і робили переливання крові, щоб зберегти серце живим до моменту видаляння з тіла.
Отримати підпис на необхідних документах – абсолютно не проблема. Можна легко знайти кого-небудь, хто б підписав це. Невизначеність в критеріях діагностування смерті, викликаних хворобою серця або мозку, дає зелене світло торговцям живими органами і корумпованим лікарям, які ігнорують моральні принципи, прагнучи до наживи.
Слід звернути особливу увагу на те, що способи страти змінюються. Приблизно 40% випадків страти здійснюються у великому фургоні. Як повідомляє тижневик ”USA Today” від 14 червня 2006 р., судова влада КПК почала застосовувати смертельні ін'єкції, що складаються із суміші кількох наркотиків, здатних убити людину за хвилину. Чому КПК вибрала для страти саме цей метод? Керівник гонконгського відділення Міжнародної Амністії відзначив, що такий метод убивства найбільш підходить для видалення органів.
Персонал звичайних лікарень і військових госпіталів, що перебувають під контролем КПК, має збочене розуміння гуманності. Лікарі повинні дотримуватися етичних нормам лікаря, допомагати збереженню й порятунку людського життя, але під впливом культури КПК ці уявлення були замінені ідеологією поклоніння грошам. Це зробило цих лікарів, як навмисно, так і ненавмисно, не тільки жертвами, але й учасниками злочинів проти людяності.
Особливо впродовж останніх семи років деякі лікарі були активно або пасивно залучені у винищування Фалуньгун компартією Китаю. Ті, кого залучили, були обдурені і підтримали пропаганду демонічної КПК проти Фалуньгун. Ці ж люди тоді відкинули свою гуманність, видаляючи органи у послідовників Фалуньгун. Вони скоїли найбільш звірячий злочин проти людства 21-го сторіччя.
У вівторок, 25 липня 2006 р., канадський незалежний дослідник Девід Кілгур у конференц-залі готелю провів семінар. У заході взяло участь 170 чоловік. Було багато хірургів-трансплантологів, а також кілька керівників ВКТ. Журналісти і головні редактори кількох медичних журналів узяли інтерв'ю у пана Кілгура.
Він, разом зі своїм колегою, канадським правозахисником Девідом Мейтасом, проаналізував 18 різних видів доказів фактів видалення органів у живих людей в Китаї і зробив висновок, що це дійсно відбувається в трудових таборах і напевно здійснюється під контролем КПК. Після цієї заяви тиша в залі була порушена, і почалося гаряче обговорення цієї теми. Цей найстрашніший злочин зачепив і викликав потрясіння у людей.
За межами конференц-залу багато лікарів та інші учасники конгресу обмінювалися розумінням того, що відбувається в Китаї. Від послідовників Фалуньгун вони отримали незалежний дослідницький звіт, складений Девідом Кілгуром і Девідом Мейтасом.
Під час зустрічі відомий правозахисник Тері Марш від імені всіх послідовників Фалуньгун і їхніх родичів, що стали жертвами видалення органів у Китаї, представила на розгляд справу, яку було заведено в прокуратурі штату Массачусетс 24 липня.
Три лікарі з Китаю звинувачуються в участі у видаленні органів. Це – Чен Чжунхуа, директор Дослідницького інституту з трансплантації органів лікарні Тонцзі м. Ухань; Жу Тонйу, директор Дослідницького інституту при Центрі з трансплантації органів лікарні Чжуншань м. Шанхай; і Шень Чжунян, директор Центру з трансплантації органів східної лікарні м. Тяньцзінь.
Мирна акція протесту пробуджує совість людей
У завершальній частині зустрічі учасникам конгресу поставили питання про те, які враження вони отримали від проведеного заходу. Представники різних професій сказали, що вони, безумовно, підвищили свій рівень у різних галузях. Багато учасників згадали, що звернення послідовників Фалуньгун і їхня присутність біля конференц-залу з мирною акцією протесту проти злочинів, що здійснюються в Китаї, зачепила їхню совість і душу.
Хірург з Австралії заявив: "Це вибір між добром і злом. Як хірург, я не можу навіть собі уявити, що в цьому світі існує що-небудь таке ж страшне, як убивство людей з метою видалення органів. Це навіть набагато жахливіше, ніж нацистські концтабори за часів Другої світової війни.
З того часу минуло 60 років, але, здається, що ми стали ненабагато кращі. Всі країни переживають економічне зростання й модернізацію, але матеріальне процвітання не може замінити совість людини і моральну відповідальність".
Доктор Ван із Південного Китаю сказав: "Я знав, що галузь трансплантології перебуває в безконтрольному стані, і рано чи пізно це спричинить проблеми. Але я дійсно не знав багато чого про переслідування послідовників Фалуньгун і про видаляння у них органів. Якщо дійсно існують які-небудь докази цього, то це означало б кінець КПК. Хто дозволить режимові, подібному до цього, керувати країною? КПК буде знищена".
Покинувши Бостон, ми отримали велику кількість листів від медичних організацій і асоціацій з трансплантації, які висловлюють зростаючу стурбованість тим, що відбувається в Китаї. Вони говорять, що неодмінно розкажуть про мирний протест послідовників Фалуньгун на батьківщині, у себе вдома. Таким чином, багато людей зможуть дізнатися правду про те, що відбувається зараз у Китаї, і зупинити злочини та переслідування.