Олімпійські ігри 2008 року і незаконне видаляння органів у Китаї на продаж
Девід Кілгур, у минулому держсекретар і член Парламенту Канади, відвідав Сан-Франциско під час відвідування низки зарубіжних країн із метою привернути увагу громадськості до результатів розслідування ситуації видаляння органів у Китаї. Кілгур здійснив розслідування тверджень про видаляння органів із тіл в'язнів совісті в Китаї без їхньої добровільної згоди.
Протягом серпня Девід Кілгур і співавтор звіту про видаляння органів Девід Мейтас відвідали разом або окремо Гонконг, Брюссель, Париж, Берлін, Лондон, Вашингтон, Нью-Йорк, Бостон і Австралію з метою привернення до цієї проблеми уваги ЗМІ, а також правознавців, дипломатів і громадськість у цілому.
У Сан-Франциско Девід Кілгур виступив на відкритому форумі. На прес-конференції, проведеній в Всесвітньому діловому центрі, він заявив, що відвідав це місто з метою "підняти велику хвилю протестів, щоб з їхньою допомогою примусити уряд Китаю негайно зупинити практику видаляння органів, поки він, можливо, прислухається до думки світової спільноти, турбуючись про успішне проведення Олімпійських ігор в 2008 році".
Олімпійські ігри 2008 року намічається провести в Пекіні, але активісти з прав людини стурбовані подальшим погіршенням дотримання прав людини в Китаї. Найостанніші звіти містять бентежну інформацію про видаляння органів для продажу з тіл живих в'язнів. Ще жахливіший той факт, що жертвами такої практики стають в'язні совісті, і більшість із них – послідовники Фалуньгун.
"Ніхто не засуджує китайців, які страждають протягом тривалого часу", – сказав на прес-конференції Девід Кілгур. "Ми говоримо про уряд Китаю, особливо про чиновників, які займають ключові посади в Комуністичній партії Китаю".
На конференції також був мер Сан-Франциско Кріс Дейлі. За словами пана Дейлі, вірного прихильника дотримання прав людини, "така практика незаконна у всьому світі, і вона також злочинна в Китаї".
"Сан-Франциско – не просто місто світового значення, але місто з особливими відносинами з Китаєм, до якого ми виявляємо особливий інтерес", – заявив мер Дейлі. Він також додав, що "не знає, який резонанс на державному рівні в Сан-Франциско викличе цей звіт [Кілгура – Мейтаса]".
Випускниця Кембріджського університету Лоу Хунвей, яка також виступала на прес-конференції, приїхала в Сан-Франциско, щоб спробувати посприяти звільненню свого чоловіка, службовця Азіатського фонду, головний офіс якого розташовується в Сан-Франциско.
19 травня міліція заарештувала її чоловіка, Бу Дунвея у них удома, в Пекіні. За словами Лоу, єдиною причиною арешту її чоловіка, яку їй вдалося дізнатися від представників влади, була прихильність чоловіка до практики Фалуньгун. Пізніше стало відомо, що її чоловік був засуджений на 2,5 роки примусових трудових робіт.
Фалуньгун – це духовна практика, що походить із Китаю і заснована на принципах "Істина, Доброта, Терпіння". Послідовники цієї практики керуються в своєму повсякденному житті цими принципами і підтримують прекрасний стан здоров'я, практикуючи медитацію й вправи з плавними рухами.
Практика Фалуньгун була заборонена в Китаї в 1999 році колишнім лідером Комуністичної партії Китаю Цзян Цземінем через його неймовірну популярність.
"Тоді, в 2000 році, ми думали, що у китайських чиновників неправильне уявлення про Фалуньгун, і тому ми написали лист чиновникам вищого рангу уряду. Приблизно через місяць 10 міліціонерів приїхали до нас на роботу, щоб заарештувати нас. Нас відправили до пекінського центру ув'язнення, і в липні 2000 року без будь-якого судового розслідування нас засудили до одного року примусових робіт", – сказала Лоу.
У лікарні трудового табору з ними провели усестороннє фізичне обстеження, включаючи огляд очей, взяття зразків крові та інші медичні тести.
"Обстеження були дуже підозрілі. Щодня нас мучили й били. Я не думаю, що персонал лікарні турбував стан нашого здоров'я. Тоді ми ставили собі питання, для чого проводилися ці медичні обстеження".
Невідомо, яка кількість американців їде до Китаю для пересадки органів, але в Інтернеті дуже легко розшукати китайські лікарні, що пропонують іноземцям пересадку органів за гроші. Наприклад, ціни на органи в китайському Міжнародному центрі трансплантації органів такі – приблизно 62 000 $ за нирку, від 98 000 $ до 130 000 $ за печінку, десь від 150 000 $ до 170 000 $ за пересадку легені і між 130 000 $ і 160 000 $ за серце.
Згідно із звітом Кілгура – Мейтаса, веб-сайти китайських лікарень рекламують тривалість термінів очікування потрібного для трансплантації органу – від 1 до 2 тижнів (що зазвичай займає роки в інших країнах) – або наявність живих "донорів", яких можна дістати практично за запитом.
Кілгур заявив, що разом з Мейтасом вони виявили свідчення, яке служить яскравим підтвердженням того факту, що в лікарнях, центрах ув'язнення і навіть судах Китаю з 2001 року було засуджено до смерті велику кількість в'язнів совісті, практикуючих Фалуньгун.
Звіт Кілгура – Мейтаса "Про перевірку тверджень про витягання внутрішніх органів послідовників Фалуньгун у Китаї" є підсумком двомісячного незалежного розслідування. Він був опублікований 6 липня 2006 року. З текстом звіту можна ознайомитися тут.
Іван Велінов. Велика Епоха