Комуністичний Китай створив Відділ пропаганди і управління інформацією в Інтернеті
Велика Епоха
Згідно з повідомленням China Times вище начальство, що контролює всю іноземну пропаганду КПК, Управління міжнародною інформацією Центрального Комітету, створило новий відділ для управління інформацією в Інтернеті.
Повноваження цієї організації вищі, ніж Відділу з Інтернету державної інформаційної ради. Це вказує на те, що Комуністична партія Китаю (КПК) усвідомлює вплив Інтернету, який швидко зростає і широко розповсюджується в суспільстві. Цей вплив почав являти загрозу головному державному засобу пропаганди - телебаченню.
До третього кварталу 2006 року кількість користувачів Інтернету в Китаї досягла 137 мільйонів чоловік. Вік цих користувачів, в основному, від 18 до 24 років, що складає 35,2% від загального населення Китаю. Студенти на сьогоднішній день є головними користувачами Інтернету, їх чисельність складає 32,3%. Інтернет стає найважливішою платформою для розповсюдження інформації.
Згідно з повідомленням China Times на 38 сесії політбюро ЦК, проведеній 23 січня, Ху Цзіньтао виступив з промовою під назвою «Посилення культури розвитку і управління Інтернетом в новаторському дусі». Він сказав, що належне управління Інтернетом «стосується безпеки культурної інформації і державної стабільності Китаю».
В даний час материковий Китай управляє інформаційний потоком в Інтернеті, головним чином, через такі відділи, як відділ пропаганди, відділ культури, відділ промисловості і торгівлі, відділ громадської безпеки і т.д. Кожний з них розробляє відповідну політику, грунтуючись на власних обов'язках і перспективах розвитку. Незважаючи на це, через недостатню координацію, а також через те, що ці відділи знаходяться на рівні комітетів, виникла необхідність в спеціалізованому органі на вищому рівні для здійснення централізованого контролю.
Аналітики говорять, що, судячи з недавніх дій влади, посилення впливу урядових ЗМІ і контроль за Інтернетом знаходяться зараз в центрі уваги КПК. Вважають, що напередодні 17 з'їзду партії, що наближається, призначеного на другу половину цього року, нижченаведені заходи є тільки початком посилення контролю:
· заборона таких книг, як книга Чжан Іхе «Історії про минуле деяких зірок Пекінської опери»;
· накази, видані адміністрацією державних радіо, кіно і телебачення, про трансляцію в «години пік» телесеріалів, які представляють Китай в позитивному світлі.
За останні роки КПК витратила колосальну кількість трудових ресурсів, матеріалів і фінансів для:
· введення такої собі «поліцейської служби» в Інтернеті, а також автоматичних систем спостереження і пристроїв для вторгнення в сервери;
· розробки вимог до постачальників послуг Інтернету «самим здійснювати контроль», наприклад, до «yahoo», «google»;
· системи впровадження вірусу «троянський кінь» в комп'ютери користувачів з метою добування інформації;
· створення бази даних ключових фраз, цензури і т.д.
Міністерство державної безпеки Китаю, Міністерство громадської безпеки і Відділ електронних комунікацій об'єднали зусилля з метою створення «Проекту золотої завіси» і навіть вдаються до заманювання американських експертів із електронних технологій з «Силіконової долини», обіцяючи їм високу оплату праці.
Версія англійською
Повноваження цієї організації вищі, ніж Відділу з Інтернету державної інформаційної ради. Це вказує на те, що Комуністична партія Китаю (КПК) усвідомлює вплив Інтернету, який швидко зростає і широко розповсюджується в суспільстві. Цей вплив почав являти загрозу головному державному засобу пропаганди - телебаченню.
До третього кварталу 2006 року кількість користувачів Інтернету в Китаї досягла 137 мільйонів чоловік. Вік цих користувачів, в основному, від 18 до 24 років, що складає 35,2% від загального населення Китаю. Студенти на сьогоднішній день є головними користувачами Інтернету, їх чисельність складає 32,3%. Інтернет стає найважливішою платформою для розповсюдження інформації.
Згідно з повідомленням China Times на 38 сесії політбюро ЦК, проведеній 23 січня, Ху Цзіньтао виступив з промовою під назвою «Посилення культури розвитку і управління Інтернетом в новаторському дусі». Він сказав, що належне управління Інтернетом «стосується безпеки культурної інформації і державної стабільності Китаю».
В даний час материковий Китай управляє інформаційний потоком в Інтернеті, головним чином, через такі відділи, як відділ пропаганди, відділ культури, відділ промисловості і торгівлі, відділ громадської безпеки і т.д. Кожний з них розробляє відповідну політику, грунтуючись на власних обов'язках і перспективах розвитку. Незважаючи на це, через недостатню координацію, а також через те, що ці відділи знаходяться на рівні комітетів, виникла необхідність в спеціалізованому органі на вищому рівні для здійснення централізованого контролю.
Аналітики говорять, що, судячи з недавніх дій влади, посилення впливу урядових ЗМІ і контроль за Інтернетом знаходяться зараз в центрі уваги КПК. Вважають, що напередодні 17 з'їзду партії, що наближається, призначеного на другу половину цього року, нижченаведені заходи є тільки початком посилення контролю:
· заборона таких книг, як книга Чжан Іхе «Історії про минуле деяких зірок Пекінської опери»;
· накази, видані адміністрацією державних радіо, кіно і телебачення, про трансляцію в «години пік» телесеріалів, які представляють Китай в позитивному світлі.
За останні роки КПК витратила колосальну кількість трудових ресурсів, матеріалів і фінансів для:
· введення такої собі «поліцейської служби» в Інтернеті, а також автоматичних систем спостереження і пристроїв для вторгнення в сервери;
· розробки вимог до постачальників послуг Інтернету «самим здійснювати контроль», наприклад, до «yahoo», «google»;
· системи впровадження вірусу «троянський кінь» в комп'ютери користувачів з метою добування інформації;
· створення бази даних ключових фраз, цензури і т.д.
Міністерство державної безпеки Китаю, Міністерство громадської безпеки і Відділ електронних комунікацій об'єднали зусилля з метою створення «Проекту золотої завіси» і навіть вдаються до заманювання американських експертів із електронних технологій з «Силіконової долини», обіцяючи їм високу оплату праці.
Версія англійською