Монастир Наварри - Сан-Сальвадор-де-Лейре
Велика Епоха
Перша згадка про монастир Наварри Сан-Сальвадор-де-Лейре відноситься до VI століття, коли в 594 році король Рекаредо сприяв його відновленню. В XVI столітті монастир був перебудований, тому старих стін у ньому майже немає. Історія всієї Наварри пов'язана з цим монастирем.
Комунідад Фораль де Наварра - автономна область Іспанії, в минулому ця територія належала Королівству Наварра. У 1512 році частина Наварри була захоплена Кастилією, Верхня Наварра стала належати Іспанській короні. Одним з королів Нижньої Наварри був засновник династії Бурбонів Генріх IV, зараз Нижня Наварра, столицею якої є Байона, входить до складу Франції. В Памплоні - столиці іспанській частині Наварри, що зберігала статус Королівства до 1841 року, сьогодні проживає половина жителів автономії.
У життєписі Карла Великого, складеному Егінардом в IX столітті, була вперше згадана Наварра. Дослідники вважають, що сама назва «Наварра» походить з стародавньої мови басків: «нава» означає «рівнина в оточенні гір». Під рівниною мали на увазі територію навколо міста Памплона.
Перший докладний опис монастиря Наварри Сан-Сальвадор-де-Лейре відноситься до 851 року. Записи були зроблені Еулохіо з Кордови, який зупинявся в цьому монастирі в 848 році дорогою до Франції. У своїх записах Еулохіо говорить про велику кількість ченців у Сан-Сальвадор-де-Лейре, і що сам монастир має величезну бібліотеку і зберігає численні реліквії. З VIII століття бенедиктинський монастир Наварри Сан-Сальвадор-де-Лейре був усипальницею королів Наварри.
В кінці IX - початку X століття в монастирі Сан-Сальвадор-де-Лейре проживав абат Віріла, настоятель, з яким сталася дивна історія. Одного разу під час ранкової меси він задумався над словами про вічність: «... тисяча років в очах Твоїх, Господи, як день вчорашній, як вже минулий ...». Відправившись після меси на прогулянку в ліс, він продовжував розмірковувати на цю тему.
Під час прогулянки Віріла приліг поблизу гірського джерела і під спів солов'я заснув. Прокинувся він коли сонце вже заходило і відразу поспішив до монастиря. На вході воротар його не впізнав, мовивши, що в монастирі зараз інший настоятель. Віріла став помічати, що навколо нього також все змінилося. В одній з книг ченці знайшли запис про те, що 300 років тому при невідомих обставинах зник настоятель монастиря абат Віріла.
Історія мала продовження. Під час молитви в церкві ченці почули гучний звук, після чого пролунав голос: «Віріла, якщо звичайний спів солов'я ввів тебе в екстаз на цілих 300 років, то можеш собі уявити, наскільки кращим буде твоє перебування у Вічності ...». У наступну мить до церкви влетів соловей з кільцем абата в дзьобі. Одягнувши це кільце, Віріла залишився настоятелем до кінця своїх днів. Так, в ці роки, всупереч правилам, в монастирі Наварри Сан-Сальвадор-де-Лейре було два настоятеля.
Комунідад Фораль де Наварра - автономна область Іспанії, в минулому ця територія належала Королівству Наварра. У 1512 році частина Наварри була захоплена Кастилією, Верхня Наварра стала належати Іспанській короні. Одним з королів Нижньої Наварри був засновник династії Бурбонів Генріх IV, зараз Нижня Наварра, столицею якої є Байона, входить до складу Франції. В Памплоні - столиці іспанській частині Наварри, що зберігала статус Королівства до 1841 року, сьогодні проживає половина жителів автономії.
У життєписі Карла Великого, складеному Егінардом в IX столітті, була вперше згадана Наварра. Дослідники вважають, що сама назва «Наварра» походить з стародавньої мови басків: «нава» означає «рівнина в оточенні гір». Під рівниною мали на увазі територію навколо міста Памплона.
Перший докладний опис монастиря Наварри Сан-Сальвадор-де-Лейре відноситься до 851 року. Записи були зроблені Еулохіо з Кордови, який зупинявся в цьому монастирі в 848 році дорогою до Франції. У своїх записах Еулохіо говорить про велику кількість ченців у Сан-Сальвадор-де-Лейре, і що сам монастир має величезну бібліотеку і зберігає численні реліквії. З VIII століття бенедиктинський монастир Наварри Сан-Сальвадор-де-Лейре був усипальницею королів Наварри.
В кінці IX - початку X століття в монастирі Сан-Сальвадор-де-Лейре проживав абат Віріла, настоятель, з яким сталася дивна історія. Одного разу під час ранкової меси він задумався над словами про вічність: «... тисяча років в очах Твоїх, Господи, як день вчорашній, як вже минулий ...». Відправившись після меси на прогулянку в ліс, він продовжував розмірковувати на цю тему.
Під час прогулянки Віріла приліг поблизу гірського джерела і під спів солов'я заснув. Прокинувся він коли сонце вже заходило і відразу поспішив до монастиря. На вході воротар його не впізнав, мовивши, що в монастирі зараз інший настоятель. Віріла став помічати, що навколо нього також все змінилося. В одній з книг ченці знайшли запис про те, що 300 років тому при невідомих обставинах зник настоятель монастиря абат Віріла.
Історія мала продовження. Під час молитви в церкві ченці почули гучний звук, після чого пролунав голос: «Віріла, якщо звичайний спів солов'я ввів тебе в екстаз на цілих 300 років, то можеш собі уявити, наскільки кращим буде твоє перебування у Вічності ...». У наступну мить до церкви влетів соловей з кільцем абата в дзьобі. Одягнувши це кільце, Віріла залишився настоятелем до кінця своїх днів. Так, в ці роки, всупереч правилам, в монастирі Наварри Сан-Сальвадор-де-Лейре було два настоятеля.
[image error]
[image error]
[image error]
[image error]
[image error]
[image error]
[image error]
[image error]
[image error]
[image error]
[image error]
[image error]
[image error]
[image error]