„Пекін-Брюссель-Гамбург: глобалізація будь-якою ціною?" - це назва однієї з тем дискусії, що проходила 8 травня в Гамбурзькому музеї мистецтв та ремесел, в якому зібралися люди для розмови про те, як Європейський союз має реагувати на китайський бум.
Гамбург. Фото:LIJA PETER/AFP/Getty ImagesЦей різкий діалог пройшов між журналістом «Manager Magazins», автором книг „Виклик Китаю. Як китайський зліт змінює наше життя", „Наступ з Азії" - Вольфгангом Гірном та визначним представником господарських та наукових кіл - професором доктором Ебергардом Зандшнайдером, директором німецького товариства міжнародної політики, який також написав книгу про Китай: „Глобальні суперники: Великий зліт Китаю та безсилля Заходу". Цю словесну баталію повинні були прокоментувати американський торговий представник Джоді Гентилоцці та генеральний консул Китаю Цзіншен Ма. Однак ведучий цього заходу, журналіст Юрген Хоєр незабаром констатував: „Ніяких суперечок не відбулося".
Всі були одностайні в тому, що слід йти більш новаторським шляхом і розробляти кращі продукти. Але інноваційна перевага західних країн над азіатськими стала незначною, тому самі люди по відношенню до цього лозунгу стали скоріш песимістичними. В Китаї просто швидше діють, констатували з трибуни. І після цього почали говорити про цінності, які перешкоджають більш інтенсивному розвиткові.
Гірн: „Одним з прикладів є генні та інженерні технології. Ми добре обізнані про дискусії, присвячені етичній стороні цієї проблеми, які відбуваються на Заході, насамперед у Німеччині. Однак у Китаї подібних дискусій не існує. Таким чином, вони наздоганяють або навіть переганяють нас, а ми втрачаємо свою інноваційну перевагу".
Освіта - як основа для нововведень
Одностайність панувала також і в думці, що західні країни повинні інвестувати в навчання, школи та подальшу освіту. Гірн: „Ми повинні тут на Заході бути більш інноваційними. Якщо освіта є основою для інновацій, ми повинні вкладати ще більше коштів в освіту - це для мене найважливіший висновок". Гентилоцці сказав: „Китай випускає в 8 разів більше інженерів, ніж США, а Індія - в 5 разів більше. У США багато пунктів на порядку денному, але в сьогоднішній ситуації на перший план висуваються наступні проблеми: реформа освіти, подальша освіта дорослого населення. Нам потрібні кваліфіковані спеціалісти, які шукають роботу". Зандшнайдер посилався на те, що по успішності в кращих університетах світу азіати постійно займають провідні позиції.
Ігри з великими числами
Генеральний консул Цзіншен Ма розглядає Китай все ще країною, яка розвивається: „Хоча на сьогодні Китай і займає четверте місце в світі по валовому продукту, але якщо порахувати валовий продукт на душу населення, то Китай опиниться на 110 місці, приблизно на рівні Конго або України. В Китаї 150 мільйонів людей мають щоденний прибуток менш ніж в 1 долар США". Але це все ще не переконує Зандшнайдера: „Ці цифри будуть чесними лише у випадку, якщо їх співвіднести з купівельною спроможністю. Якщо у Вас є 1 долар в день в Гамбурзі, то це мало. Але якщо ви можете купити костюм за 2,5 долара в регіоні, де люди мають 1 долар у день, то все змінюється. А найулюбленішим прийомом, за допомогою якого можна залякати старих бабусь та дітей, є гра з 1.3 мільярда китайців. Якщо я хочу показати вам Китай сильним та могутнім, тоді я буду оперувати абсолютними цифрами, і ви збліднете від страху, а якщо я хочу показати Китай не таким небезпечним, то буду вести розрахунки на душу населення. Будь-яке число, яке я поділю на 1,3 мільярда буде маленьким".
Китай та демократія
Серйозною проблемою, яка була озвучена з трибуни, виявилося питання демократії. Джоді Гентилоцці заявив: „Ми не можемо постійно та незмінно притримуватися єдиної думки. Ми маємо знайомитися один з одним, щоб краще розуміти один одного". Професор Зандшнайдер перейшов до розмови про Тайвань: „Вибачте, генеральний консул, але запереченням твердження, що демократія в азіатсько-конфуціанському суспільстві не може функціонувати, слугує приклад Тайваню та Південної Кореї. Вони доводять, що це працює. Тому що люди там знайшли цю цінність досить привабливою, щоб прищепити її до своєї країни".
Ма був змушений розповісти, наскільки демократичною стала його країна. Він сказав, що це просто інша демократія і перерахував, як багато свобод в порівнянні з минулим отримали китайці: працівникам дозволяється відправлятися на заробітки в місто, люди мають право відкривати фірми, їм дозволено купувати квартири. Про експропріацію землі він нічого не розповів.
Критичні зауваження з залу
Тоді з залу почали надходити критичні зауваження: „Як ідуть справи з промисловим виробництвом? Яким чином можна бойкотувати товари, які були виготовлені при експлуатації робітників. Ще Хоєр констатував, що незадовго до цього з залу були зібрані записки, і потім вони узгоджувались по темам, які з них найбільш популярні. Такі питання, як цензура в ЗМІ та Інтернеті, переслідування Фалуньгун, трудові табори, катування та видалення органів у Китаї, були названі з залу в одному реченні, хоча Ма явно глибоко зітхнув, але в заключній промові з трибуни ні слова про це не згадав.
„З західним гуманізмом ми не просунемося вперед"
Одна дама з аудиторії взяла на себе сміливість винести ще одне питання, яке зв'язане з правами людини, на обговорення. „Підприємці не несуть відповідальності за дотримання прав людини, їх справа - створювати підприємства, - отримала вона відповідь від Зандшнайдера. - З західним гуманізмом ми не просунемося вперед". Ідеї гуманізму досить привабливі, однак на його думку в майбутньому буде важливо лише те, наскільки „ефективна" або „хороша" та чи інша річ в процесах глобалізації. Більш позитивно тут прозвучав американський шлях, як його уявляє собі Джоді Гентилоцці: „Хоча економіка, яка швидко розвивається, може спричинити побоювання про втрату тисячі робочих місць, в той же самий час виникають тисячі нових робочих місць. Ми повинні не тільки брати участь у відкритій світовій економіці, але й грати ведучу роль та працювати сумісно з нашими торговими партнерами. Наша країна здобуває вигоду з сили свого народу, із культурного різноманіття та з віри в те, що перед обличчям труднощів можна винайти нове".
