ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Нобель проти булочки

Велика Епоха
Цьогорічний лауреат Нобелівської премії миру китайський дисидент Лю Сяобо був відсутній на церемонії нагородження, оскільки перебуває у китайській в’язниці. Організатори церемонії вирішили символічно нагородити премією пустий стілець. Фото: ODD ANDERSEN/A
Цьогорічний лауреат Нобелівської премії миру китайський дисидент Лю Сяобо був відсутній на церемонії нагородження, оскільки перебуває у китайській в’язниці. Організатори церемонії вирішили символічно нагородити премією пустий стілець. Фото: ODD ANDERSEN/A
«А я свою совість у першому класі поміняв на булочку з маслом». Так іноді відповідають напівдерзко-напівжартома люди, яких закликають до більш гуманної поведінки. Совість або булочка? Фактично перед такою дилемою — якщо казати спрощено — опинилася Україна, пише Сергій Солодкий, заступник директора Інституту світової політики у виданні Главком.

Весь тиждень у країні велися суперечки навколо церемонії нагородження Нобелівською премією миру китайського дисидента Лю Сяобо. Китай звернувся з проханням до Києва (як і до багатьох інших столиць) проігнорувати нобелівський захід. Український посол у Норвегії відмовився відвідати церемонію. У результаті Україна опинилася у списку з 19 країн, які вирішили бойкотувати церемонію нагородження. Найімовірніше, українська влада сподівалася, що ніхто про цей демарш не дізнається. Ну, не прийде посол — та й добре. У цьому році з візитом у Пекіні побував український Президент Віктор Янукович. Країни домовилися про масу інвестиційних проектів, які китайці готові втілити в Україні (на загальну суму в 4 млрд. доларів).

До 2012 року дві країни вирішили збільшити товарообіг до 10 млрд. доларів. Невеликі розрахунки дозволять дізнатися приблизну вартість совісті української влади, а значить і всієї країни. Вартість булочки... Керівництво в Україні прорахувалося, сподіваючись, що про його вчинок ніхто не довідається. Нобелівський комітет заздалегідь оприлюднив список друзів КНР. Україна опинилася в дивакуватій компанії: Афганістан, В'єтнам, Венесуела, Єгипет, Ірак, Іран, Казахстан, Колумбія, Куба, Марокко, Пакистан, Росія, Саудівська Аравія, Сербія, Судан, Туніс і Філіппіни. Український МЗС викручувався, намагаючись пояснити все банальним збігом обставин. Мовляв, у Києві відбудеться нарада послів, тому Нобелівська церемонія залишиться без українського представника.

Як з'ясувалося, різниця між подією в Осло та посольським заходом у Києві — цілих чотири дні. Можливо, в Україні ніхто б не звернув увагу на скандал, якби не критика Єврокомісії. У Брюсселі не зрозуміли, як може країна заявляти про своє бажання вступити в ЄС, але при цьому не дотримувати цінностей, які існують у Європі. У Києві вирішили гасити пожежу: відвідати нобелівську церемонію веліли першому секретарю посольства в Норвегії.

Перед дилемою «булочка або совість» Київ опиняється не вперше. У 2005 році Україна підтримала критичні доповіді Комісії ООН із прав людини щодо Білорусі та Куби. Мінськ і Гавана тоді образилися. Опозиційні партії атакували «помаранчеву владу»: як ви могли на це піти, адже кубинці безкоштовно лікують дітей, постраждалих від Чорнобиля, а чому ви відправляєте їх до диктатора? Україна, звичайно, діяла з кращих мотивів. Влада, окрилена успіхом своєї революції, тоді вирішила нести демократію і добро по всьому світу.

 Але випробування не витримали. У «помаранчевому» МЗС не могли відповісти на просте запитання: так чи будете ви критикувати і Туркменістан за порушення прав людини? Але Ашхабад — це не Гавана і не Мінськ, там є газ. Булочка смачніша.

Інститут світової політики, в якому я працюю, час від часу запрошує до Києва відомих політиків, громадських діячів. У березні цього року до нас приїжджав Гаррі Каспаров. Це був його перший візит у незалежну Україну. Яким же було наше здивування, коли на публічній дискусії відомого шахіста і політичного діяча ми не побачили жодної телевізійної камери. Почулися вітри змін — інавгурація Віктора Януковича тільки-тільки пройшла. Від зустрічей з Каспаровим відмовилися як опозиційні політики, так і, звичайно, пропрезидентські.

У вересні на наше запрошення приїхати відгукнулася екс-президент Латвії Вайра Віке-Фрейберга. Її зустріч з Віктором Януковичем не відбулася — він якраз перебував із візитом у Китаї. З приводу випадку з Каспаровим вона здивувалася, розповівши про свій досвід зустрічей з неугодними. У 2001 році в Ригу прибув тибетський духовний лідер Далай-лама. Звісно, Китай був розлючений: ноти протесту, загрози... Але президент вирішила все ж таки зустрітися з іменитим гостем. Всупереч усім законам логіки — у 2004 році Китай запросив Віке-Фрейбергу з державним візитом! Совість все ж отримала перемогу. І в Латвії. І поки що в Україні.