Вчені знайшли докази існування велетнів
У дитинстві люди часто чують казки про королівства карликів і велетнів. Але чи це тільки казки і не більше? Сьогодні багато наукових досліджень, а також записи, що залишилися в різних місцях світу, уже поступово знімають пов'язану з існуванням гігантів вуаль невідомості.
Зрозуміло, разом із прихильниками, є і супротивники цієї теорії. Супротивники переконані, що поки ніхто точно не бачив справжніх доказів, здатних підтвердити існування у минулому людей-велетнів, і вважають, що теорія про гігантів є міфом, а доказам, що надаються, не можна вірити.
Аргументи прихильників: скелети велетнів і походження колосальних споруд
Те, що до цього часу неможливо пояснити звідки взялися деякі неймовірно величезні споруди, є одним з аргументів на користь теорії. Якийсь храм захоплює археологів настільки, що вони нездатні зі своєї точки зору що-небудь сказати. Він розташований у місті Баальбек приблизно за 200 км від столиці Лівану Бейрута. У фундаменті храму археологи виявили гігантські кам'яні плити розміром 21×5×4 м, і вагою до тисячі тонн. Більш того, плити підігнані одна до одної настільки щільно, що між ними практично неможливо вставити навіть голку. У деяких археологів виникає питання: хто, окрім велетнів, міг поставити ці кам'яні конструкції?
Виходячи з такої точки зору, гігантами були побудовані й такі відомі споруди, як, наприклад, єгипетські й мексиканські піраміди, мегаліти Англії, а також величезні статуї на острові Пасхи.
Учені також вважають вірогідним, що розкидані по незайманих лісах Коста-Ріки (Центральна Америка) великі кам'яні кулі були іграшками велетнів. Вага деяких із цих каменів досягає 16 тонн, а діаметр дорівнює 2,5 метра.
Окрім вищевикладеного, археологи вважають, що на користь теорії свідчать залишені в різних місцях світу записи, а також існування гігантських скелетів.
Староєврейський історик Йосип Флавій свого часу описував велетнів як таких, що мають «колосальне тіло, їхні обличчя викликають у людей подив, а голоси викликають страх». Старогрецький письменник Павсаній, що жив у II столітті, теж стверджував, що в Сирії був виявлений скелет велетня близько 5 із лишком метрів на зріст, що чудово зберігся.
В арабів також є аналогічні записи. Арабський мандрівник Ібн Фадлан, який жив 1000 років тому, одного разу бачив скелет близько 6 метрів на зріст. За його словами, скелет йому показали піддані правителя Хазарського каганату. Двоє росіян, класик Тургенєв і Короленко, свого часу в музеї швейцарського міста Люцерн також бачили скелет такого зросту. За їхніми словами, кістки у 1577 р. були знайдені в печері лікарем Феліксом Платером.
У російському літописі розповідається, що в 1380 р. у Куликовській битві на стороні монголо-татар бився чотириметровий велетень, проте російські богатирі, очолювані Ослябей, перемогли його.
Голоси «проти»: доказам на користь теорії про існування гігантів не можна вірити
Російський антрополог Андрій Гріневський вважає, що самі лише колосальні кам'яні плити храму в Баальбеку не можуть довести існування у минулому на Землі гігантів. Також він відзначає, що зрушити з місця ці кам'яні блоки було б неможливо навіть для 20-метрових велетнів. Але він не може не визнати, що на питання про те, яким чином були встановлені ці величезні плити, сучасна наука поки відповісти маже.
За словами Гріневського, на Землі існують відбитки стоп величезних розмірів, найвідоміший з яких перебуває в Південній Африці. Його на початку XX століття виявив власник місцевої ферми Стофел Кетці. Вважається, що це «слід лівої ноги». Він залишений на майже вертикальній скелі, і становить 12 см завглибшки. Завдовжки ж він - 1,28 метрів. Як передбачається, слід належить людині близько 10 метрів на зріст. Сотні мільйонів років назад, коли велетень прийшов туди, пласт породи був ще м'яким. Згодом порода застигла, перетворившись на граніт, і внаслідок геологічних процесів стала вертикально.
Учений вважає, що відбиток ноги просто схожий на людський, але безперечних доказів немає. Такий слід міг залишитися і від каменя, який пізніше випав, а, можливо, це слід динозавра.
Гріневський переконаний, що у світі немає жодного музею, де були б виставлені кістки велетня. Проте автор книги «Заборонена археологія», яка свого часу викликала сенсацію, історик Майкл Бейджент підтримує точку зору, що докази існування гігантів викликали б у вчених сумнів у правильності нині загальноприйнятої теорії походження людини, і якісь люди з метою не допустити спростування еволюційної теорії приховали скелети гігантів та інші рідкісні предмети.