• Історія акупунктури, методики оздоровлення родом із Китаю

  • Аліна Танько | Велика Епоха
    Субота, 12 жовтня 2013 року
Традиційно батьківщиною акупунктури вважається Китай, але не можна заперечувати той факт, що голкотерапія існувала й в інших народів. Приклад тому — єгипетський папірус, що зберігається в лондонському музеї, датований 1550 р. до н. е. Цей стародавній манускрипт містить позначення акупунктурних точок.

В Тибеті, Непалі та Індії, де наука перебувала на більш високому рівні, акупунктура могла зародитися трохи раніше і з часом поширитися на країни Сходу. Як уже говорилося раніше, в Китаї акупунктура отримала свою назву — Чжень-Цзю терапія (від кит. Чжень — «укол золотою голкою»; Цзю — «припікання»).

Протягом усього першого тисячоліття нашої ери розвиток акупунктури був найбільш продуктивним і широкомасштабним, завдяки цьому вона отримала своє поширення в Індії, Японії, Кореї та Монголії.

«Хуандіней-цзин» («Трактат Жовтого Імператора про внутрішнє»), написаний в 221 р. до н. е., вважається одним з перших письмових документів, присвячених акупунктурі. Цей трактат — найдавніша зі збережених до наших днів праць з питань китайської медицини, заклала основу подальшого розвитку традиційної китайської медицини.

У цій книзі викладені основні принципи акупунктури та припікання, розглянуто 9 форм металевих голок, наведена топографія 295 точок. Даний трактат містить правила проведення акупунктури, її показання та протипоказання в лікуванні різних хвороб.

У традиційній китайській медицині, поряд із застосуванням в хірургії знеболюючих засобів (препаратів опію, кореня аконіту та ін), набула поширення й пульсодіагностіка. Хуа То, відомий давньокитайський лікар, надав практичні рекомендації з Чжень-Цзю терапії, розробив «гру п’яти звірів» — комплекс гімнастичних вправ на основі природних рухів п’яти тварин.

Трохи пізніше була написана книга про Чжень-Цзю терапії — «Цзя-і-Цзин». У цій книзі був вперше застосований термін «Чжень-Цзю» і описані 300 парних і 49 непарних акупунктурних точок на тілі людини. У 265 р. н. е. ця книга поширюється в Японії, де акупунктуру застосовують у поєднанні з моксою — припіканням за допомогою трав.

Внаслідок все зростаючої популярності акупунктури і припікання як в Китаї, так і в інших країнах, відкриваються перші медичні школи і вища медична школа. Раніше, до створення шкіл, що готували фахівців з Чжень-Цзю терапії, навчання цим традиційним методикам оздоровлення було виключно сімейною справою.

Зі створенням медичних шкіл, лікування акупунктурою та припіканням отримало свій подальший розвиток. Деякий Ван Вейі, ґрунтуючись на стародавньому вченні про 12 канали, що пронизують тіло вздовж і поперек, виготовив два бронзові манекена з отворами для введення голок.На самому манекені (його каналах) він розташував відомі на той час 657 точок.

Ван Вейі склав і атлас «Правила з голок, мокси і точок бронзової людини», що допомагає учням у використанні манекена і вивчення акупунктурних точок і енергетичних каналів. На початку XX століття до 12 ліній енергетичних каналів були додані ще 2 лінії та 40 точок, всього стали нараховувати 14 ліній і близько 700 точок.

Зі створенням в 1949 році КНР був прийнятий ряд рішень щодо розвитку методу Чжень-Цзю терапії, в Пекіні був створений Експериментальний інститут по методах Чжень-Цзю терапії, трохи пізніше реорганізований у науково-дослідний. У наш час дослідження з акупунктури ведуться в Пекіні (Академія китайської медицини), Шанхаї (Інститут фізіології) та Ухані (Китайська академія).

Далі буде…

Частина 1. Акупунктура та знання стародавніх східних методик оздоровлення

Підписатися:

Social comments Cackle

загрузка...