ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Фестиваль ліхтарів відзначають у Китаї

Велика Епоха
Святкування Нового року, згідно з китайськими традиціями, триває до Фестивалю ліхтарів або до 15-го дня першого місяця за місячним календарем. Ця традиція є невід’ємною частиною Нового року. Свято також називається Юаньсяо. Цього року Фестиваль ліхтарів припав на 6 лютого.

Легендарна птах фенікс на Святі ліхтарів в Тайвані. Фото: Nadia Ghattas/The Epoch Times
Легендарна птах фенікс на Святі ліхтарів в Тайвані. Фото: Nadia Ghattas/The Epoch Times
Існує багато історій про походження свята ліхтарів.

Одна з версій сягає корінням у часи правління Цінь Шихуана (259–210 рр. до н.е.), першого імператора, який об’єднав Піднебесну.

Вважалося, що Бог Неба народився в 15-ий день першого місяця. Оскільки Він керував долею людського світу та визначав час, коли людей спіткає посуха, буря або мор, тому імператор просив у молитвах до Бога Неба про сприятливу погоду і хороші життєві умови в майбутньому.

Інша легенда бере свій початок від правителя династії Східна Хань — Мінді (28–75 р. н.е.), який послав учня в Індію на пошуки писань Будди.

Подолавши тисячі кілометрів шляху, учень, нарешті, повернувся зі священними сувоями 15-го числа першого місяця. Імператор був настільки задоволений, що звелів освітлити ліхтарями все небо в ту ніч, і відтоді почали говорити, що сила Будди може осяяти темряву.

Фестиваль ліхтарів відзначають на Тайвані, 2011 р. Фото: Bilong Song/Epoch Times
Фестиваль ліхтарів відзначають на Тайвані, 2011 р. Фото: Bilong Song/Epoch Times
З того моменту всі наступні правителі влаштовували барвисті урочистості щороку. Ліхтарі світили 3 дня поспіль за часів династії Тан (618–907 р. н.е.) і 5 днів — в епоху династії Сун (960–1279 р. н.е.).

Тоді ж свято стало знаменною подією для людей різних прошарків китайського суспільства. Народні умільці по всій країні прикрашали ліхтарі малюнками з народних казок, використовуючи найрізноманітніші види скла.

У наші дні сяяння ліхтарів у 15-й день першого місяця за місячним календарем залишається значною подією для всього Китаю. Ця перша ніч у році, коли люди можуть спостерігати повний місяць.

У цей день люди розвішують на вулиці багато барвистих ліхтарів і насолоджуються яскраво освітленим нічним небом, що являє собою вражаюче видовище. Сім’ї збираються разом у приємній атмосфері, їдять рисові кульки Юаньсяо.

Історія кульок Юаньсяо

Більшість китайців і понині називають Фестиваль ліхтарів святом Юаньсяо. Юаньсяо — це невеликий круглий виріб із рисового борошна з різними наповнювачами.

Іменем Юаньсяо колись звали покоївку при імператорі Уді (156–87 до н.е.), яка готувала смачні рисові кульки для імператора. Потрапивши до палацу, вона назавжди втратила зв’язок із батьками та сестрами, оскільки для дівчат, що живуть при дворі, було заборонено контактувати із зовнішнім світом.

Одного разу її охопила така туга за домом, що вона розплакалася в саду. Міністр Дун, який в цей час збирав квіти сливи для імператора, побачив її. Вислухавши горе юної дівчини, Дун пообіцяв допомогти.

Наступного дня міністр Дун поставив стіл зі стільцем на ринку і представився ворожкою. Для кожного, хто цікавився своєю долею або близьких, Дун витягував бамбуковий жереб з попередженням «ти будеш спалений 16-го числа першого місяця». Це викликало велике невдоволення серед людей.

Про це доповіли імператору Уді, який також розхвилювався. Він негайно зібрав усіх міністрів у палаці і попросив їх дати пораду. Однак міністри мовчали, вони боялися висловити якусь думку.

Міністр Дун заявив: «Богу вогню подобається їсти солодкі круглі кульки з рису. Ми можемо попросити Юаньсяо приготувати їх, щоб у молитовній церемонії вночі перед дванадцятим числом передати їх Богу вогню. Всі жителі повинні будуть запалити феєрверки, щоб прогнати нещастя».

«Коли всюди засяють феєрверки, це буде виглядати, немов у нас велика пожежа. Нефритовий імператор* дуже жалісливий і він допоможе нам уникнути покарання Бога вогню». Імператора Уді надихнула пропозиція Дуна, і він наказав виконати пропозицію міністра.

15-го числа на вулицях зібралися натовпи людей. Була там і Юаньсяо разом з іншими дівчатами з палацу. Кожна з них несла ківш з кульками, приготовленими юною Юаньсяо, або бамбуковий шест з ліхтарем на наконечнику.

Коли батьки та сестри дівчини побачили ліхтарі, на яких були написані два ієрогліфи «Юаньсяо», вони розхвилювалися і почали голосно викрикувати її ім’я. Йдучи назустріч голосам, Юаньсяо знайшла своїх рідних, і сім’я, нарешті, возз’єдналася. Відтоді рисові кульки Юаньсяо стали невід’ємною частиною Свята ліхтарів.

Рисові коржі юаньсяо. Фото: David Wu/Epoch Times
Рисові коржі юаньсяо. Фото: David Wu/Epoch Times


Лілі Чу, Велика Епоха (The Epoch Times)

*Нефритовий імператор (кит. Юй Ді) — міфічний Верховний Владика, якому підпорядковане все у Всесвіті: небо, земля і підземний світ (три першооснови), а також усі божества і духи.