За повідомленням сайту «Каньджунгуо», в одній із статей журналу «Новини Тижня» описується реальна картина водної кризи в Китаї. Якщо виїхати з Пекіна на машині в будь-якому напрямі, то на відстані до 320 кілометрів можна не зустріти жодної повноцінної річки.
Фото: Jonathan Wood/Getty ImagesНа Заході, у бік провінції Шаньсі, де видобувається велика частина вугілля в Китаї, можна побачити тільки висихаючі річки. Та й ті вже всі забруднені до гранично небезпечної концентрації, коли не можна навіть торкатися до води.
Якщо їхати на південь через провінції Хебей і Хенань, то тут ситуація нітрохи не краща. Коли журналісти проїхали через легендарний міст «Лугоу», вони побачили під ним висихаючу річку Юндін. Проїхавши вглиб території ще на 480 км., вони також зустрічали безліч пересохлих річок, які були відмічені на карті синіми лініями.
Схоже, що місцеві жителі вже твердо впевнені в тому, що ці річки висохли назавжди, тому що вони обробляють поля на тому місці, де текла річка. Там же журналісти побачили великі, теплиці, а також інтенсивне будівництво.
Як вирішити питання з водою для 250 мільйонів китайців, які проживають у цьому районі? За статистикою, сьогодні кожен китаєць в середньому витрачає води в 8 разів менше ніж житель США, неможливо ще більше скоротити її використання.
Засухи примушують місцевих жителів надмірно використовувати грунтові води, від чого їх рівень знижується на 3 метри щорічно. Є неофіційна інформація, що надмірне використання грунтових вод вже сформувало великий пустий простір під Пекіном.
Влада використовує літаки, повітряні кулі та артилерійські знаряддя для розпилювання спеціальних препаратів, щоб викликати дощ із хмар, що пропливають мимо. Хоча такі способи малоефективні, зате вони викликали великий розбрат між сусідніми провінціями.
Грандіозний план уряду «Вода з Півдня для Півночі» для свого здійснення вимагає щонайменше 62,5 млрд. доларів США і передбачає підведення води з річки Чаньдянь за допомогою будівництва трьох каналів. Проте вже зараз фахівці заявляють, що токсичність води в Чаньдянь посилюється з кожним днем і вона може тільки забруднити північні території.
Сьогодні в Китаї ніхто не знає, якою ситуація з водою буде завтра. Комуністичний режим Китаю без будь-яких обмежень прагне до нарощування економічної потужності, нарощуючи об'єми промисловості, але питання в тому, чи винесе китайська земля це прагнення.
