Епоха правління династії Тан була найвидатнішою ерою в історії Китаю. Особливо в період перебування при владі Чженьгуань і пишності Кайюань*. Тоді державні діячі багатьох країн відвідували Китай, а мистецтво й культура досягли небувалих висот на відміну від інших династій.
Фрагмент виступу на гала-концерті, присвяченому святкуванню 2006 Китайського нового року. Фото: Велика ЕпохаНаприклад, зображені на фотографії внизу фарфорові фігурки династії Тан є витвором мистецтва найвищого стандарту. Фігурки зображають двох дівчат в елегантному танці, вирази їхніх облич граціозні й великодушні.
Буддизм і даосизм глибоко відбилися на культурі династії Тан, кажуть, що вона має відбиток божественності. У цей період імператори, посадовці і звичайні люди - усі усвідомлювали "гармонію між людством і Небом". Вони поважали вищі сили і прагнули жити за високими моральними принципами. Знаменитий поет Лі Бай був названий "безсмертним поетом". "Рятівник художників" У Даоцзи був відомий своїми картинами, які зображали Будд і Даосів. Письменник Ван Вей (Wang Wei) був буддистом, а відомий лікар Сунь Симяо у подальшому став даоським ченцем.
Танець "Божественна краса" з гала-концерту, присвяченого святкуванню 2006 Китайського нового року, показав гармонію між небом і землею, пошану людини до божественного, а також сцену забезпеченого й миролюбного суспільства. Справжня назва цього танцю була «Світла і божественна земля». Він складався з двох частин. Перша частина зображає сцену, в якій буддійський король спускається на землю, несучи із собою світло Небес. Це показує, що традиційна китайська культура була передана богами. Друга частина зображає мирний і славний час після здобуття божественної культури, коли люди виражають свою пошану Небу мирною грою на барабанах.
Танець «Світла і божественна земля» нагадує нащадкам, щоб ті не забували своїх традицій, не забували Богів і Будд, що передали людям багату китайську культуру.
*Кайюань - назва періоду правління танського імператора Сюаньцзуна.
