Близько року космічний зонд «Світанок» («Dawn») перебуває на орбіті Вести — одного з найбільших відомих астероїдів. Космічний апарат досліджує його будову і склад і відправляє на Землю нові знімки поверхні небесного тіла.
Астероїд Веста. Фото: dawn.jpl.nasa.govФахівці Лабораторії реактивного руху (ЛРР) НАСА спільно з мультиплікаторами Аерокосмічного центру Німеччини вирішили порадувати ентузіастів космічних досліджень. Вони зібрали фотографії поверхні і висотні дані рельєфу, об’єднали їх і створили фільм, що дозволяє здійснити віртуальну подорож навколо астероїда Веста і помилуватися його краєвидами.
Відеофільм складається з трьох частин. У першій частині віртуальний зонд летить на схід уздовж екватора астероїда Веста над системою паралельних западин «Борозна Діваль» (Divalia Fossa), що простягаються вздовж покритої кратерами місцевості. У другій частині корабель досліджує ударний кратер Марція діаметром 58 км, демонструючи безліч чітких деталей. Це найбільше утворення в сімействі кратерів, що носить назву «Снігова людина». А на завершення показується купол Аріції (Aricia Tholus) розміром 42,5 х 28 км, розташований на північ від екватора Вести. Висота купола становить 5 км, однак для зручності перегляду відеофільму висота при цифровій обробці була збільшена в 2 рази.
Веста є одним із найбільших астероїдів у головному астероїдному поясі. Серед астероїдів вона займає перше місце за масою і друге за розміром після Паллади. Це також єдине мале тіло, яке можна спостерігати неозброєним оком завдяки яскравості його поверхні і розміру (576 км в поперечнику).
Дивіться відео:Віртуальна подорож над астероїдом Веста.
Космічний зонд «Dawn» («Світанок») — перша космічна місія до астероїда Веста — був запущений НАСА 27 вересня 2007 року. На орбіту апарат вийшов 16 липня 2011 року. Зонд настільки близько обертався навколо Вести, що зміг отримати дуже докладні зображення поверхні і дані про силу тяжіння на астероїді.
За словами Керол Реймонд, співробітниці ЛРР НАСА, вивчення Вести зондом «Світанок» дозволило стверджувати, що це небесне тіло є не стільки астероїдом, скільки не до кінця сформованою планетою. Складна будова Вести, що складається з кори, мантії і залізного ядра радіусом близько 110 км, вказує на геологічні процеси, які відбувалися приблизно 4,56 млрд років тому, коли формувалися планети земного типу, як розповідається в прес-релізі ЛРР.
Підтвердилося також давнє припущення астрофізиків про те, що Веста є найбільшим постачальником метеоритів на Землю. Близько 6% метеоритів, які прилетіли до нас, — це уламки Вести. Піроксен — мінерал, який міститься в складі таких метеоритів, багатий залізом і магнієм, був виявлений при аналізі породи, з якої складається Веста.
Зонд допоміг внести ясність також в історію зіткнень Вести з іншими небесними мандрівниками. Так, вік найбільшого ударного кратера Реясільвії діаметром 500 км і завглибшки 25 км, розташованого у південній півкулі Вести, оцінюється тепер приблизно в 1 млрд років.
Сьогодні зонд завершує місію з вивчення Вести, і 26 серпня 2012 року відправиться в довгу подорож до наступної цілі — карликової планети Церери. За підрахунками, зонд досягне Церери в лютому 2015 року і залишиться там до липня 2015 року.
