ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Криза з біженцями насторожує Європу

Велика Епоха

Наплив біженців: Італійський поліцейський катер наближається до судна з нелегальними емігрантами біля берегів о. Лампедуза в Італії, на початку літа. Щорічно десятки тисяч емігрантів висаджуються на італійські береги, більшість з них із Північної Африки.
Наплив біженців: Італійський поліцейський катер наближається до судна з нелегальними емігрантами біля берегів о. Лампедуза в Італії, на початку літа. Щорічно десятки тисяч емігрантів висаджуються на італійські береги, більшість з них із Північної Африки.
Затонуле судно з 120 нелегальними біженцями, які шукали притулок в Італії,  поставило кризу з емігрантами в Європі в центр уваги громадськості.

Судно було помічене біля о. Лампедуза в Південній Італії – місце, яке популярне серед африканських біженців, – яке у відчаї намагалося досягти берегів Європи. Передбачається, що 10 чоловік  потонуло, 40 до нині знаходяться в списку зниклих без вісті.

Цей інцидент  спонукав італійський уряд звернутися до Євросоюзу із закликом звернути пильнішу увагу на безконтрольний потік біженців, який влада назвала "бомбою сповільненої дії". Італія також настійно просила розширити діяльність із припинення діяльності, пов'язаної з нелегальним перевозом через кордон людей для використання їх як безкоштовну або дешеву робочу силу або ще частіше, – проституції.

“Те, що трапилося сьогодні, не тільки трагедія, але не що інше, як злочин", –  заявив міністр закордонних справ Джуліано Амато агентству Reuters з приводу мільйонного бізнесу з перевезення людей з бідних країн у небезпечних кораблях, які протікають.

За даними дослідницької групи з Вашингтона “Інформаційна довідкова служба з питань народонаселення” щорічно до Європи прибуває близько 1,4 млн. чоловік, що становить майже половину з емігрантів усього світу. Агентство новин AFP наводить вислів одного з членів цієї групи, Карла Хоба, який відзначив, що емігрантами завжди керує "надія на краще життя".

У своєму повідомленні він говорить про те, що для декого – це шанс вибратися з убогості, чи планують вони підняти сім'ю в новій країні, чи посилають гроші додому. Для інших – це можливість втекти від політичних або громадських безладів.

Важке плавання

Подорож, яка виснажує, в задушливих кораблях із мізерним харчуванням і без медичного обслуговування не заважає тисячам африканських біженців “обрушиться” на береги Європи. Деякі приїжджають здалеку: з Сенегалу, Мавританії і навіть із Гамбії. На іспанських Канарських островах картина судів, що щодня прибувають, – звичайне явище.

Туристи і місцеві жителі часто підбігають, щоб допомогти зголоднілим і зневодненим, схожим на привидів, людям зійти на землю, про яку вони мріяли під час 930-мильної подорожі. Як повідомляє інформаційне агентство “Associated Press”, починаючи з минулого року, 20 000 африканців прибуло на Канарський архіпелаг. Тільки за останній місяць на острови висадилося 3 000 чоловік, які шукають притулку, що в 10 разів більше, ніж у серпні 2005 року, а ще 3 000 чоловік загинуло в дорозі.

За офіційними даними уряду Канарських островів, із тих біженців, хто досяг "землі обітованої", тільки 8% відправлено назад до своєї країни. Ті, хто залишився, намагаються почати нове життя, прямуючи до Мадрида. Деякі, кому пощастило, можуть осісти у Франції або у Великобританії, де можливості знайти роботу і соціальне забезпечення сприятливіші.

Надзвичайна криза

ВВС повідомляє, що губернатор Канарських островів Адан Меніс, виступаючи на іспанському радіо Cadena Ser, назвав кризу з емігрантами "неприпустимою надзвичайною ситуацією". "Нас це насторожує, і ми не можемо узяти на себе відповідальність за розміщення іммігрантів і надання їм медичної допомоги", – передає радіо Cadena Ser слова Меніса.

У відповідь на заклик Іспанії про допомогу Євросоюз на цьому тижні почав розробку міжнародної місії в Атлантиці, щоб повертати судна назад до того, як вони досягнуть відкритих вод. Критики, проте, заявляють, що це мало допоможе у вирішенні проблеми. На такі операції бюджетом передбачено тільки 5,12 млн. доларів, а цього вистачить на роботу протягом 2 місяців. Схоже, що вкрай необхідно ухвалити довгострокове рішення, що вимагатиме від усіх 25 країн-членів Євросоюзу добре скоординованих дій.

Велика Епоха