ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Ідеологічний союз 'Хізбалли', Сирії та Ірану

Велика Епоха
День у день тріщини в недовговічній угоді про перемир'я між Ізраїлем, ліванським урядом і "Хізбаллою" стають все більш помітними.

Прем'єр-міністр Ізраїлю Ехуд Ольмерт оглядає пошкодження, завдані ракетою 'Хізбалли' лікарні в містечку Нахар у Північному Ізраїлі 24 серпня 2006 року. Фото: Jim Hollander/AFP/Getty Images
Прем'єр-міністр Ізраїлю Ехуд Ольмерт оглядає пошкодження, завдані ракетою 'Хізбалли' лікарні в містечку Нахар у Північному Ізраїлі 24 серпня 2006 року. Фото: Jim Hollander/AFP/Getty Images
Ізраїльтяни повідомили, що за даними розвідки, "Хізбалла" переозброюється. Ця звістка стала причиною нападу Ізраїлю на долину Бекаа, що протягнулася уздовж кордону із Сирією на сім миль.

Ліванський прем'єр-міністр Фуад ас-Синьйора звинуватив Ізраїль у явному порушенні угоди про припинення вогню.

До цього часу немає ніяких зрушень у реалізації ухваленого рішення з приводу повернення двох ізраїльських солдатів, викрадених "Хізбаллою" минулого місяця, що стало приводом для початку війни.

Тимчасовий міжнародний миротворчий збройний загін ООН в Лівані (United Nations Interim Force In Lebanon/unifil), створений для безпечного виведення ізраїльських військ з Лівану і допомоги ліванській армії у роззброєнні "Хізбалли", що окупувала південь [країни], ще не прибув на місце, і як стверджують, його чисельність дуже обмежена.

Більш того, політичний і фінансовий вплив Ірану й Сирії на Ліван, як завжди, дуже сильний, причому обидві держави гарантують необмежену підтримку "Хізбаллі".

Якщо чиновники ООН вважають, що процес припинення вогню буде тривалим, то вони глибоко помиляються.

Лідер "Хізбалли" Хасан Насралла погодився дотримуватися умови угоди про перемир'я, оскільки це на руку "Хізбаллі", тому що створюється видимість того, що остання співпрацює з ООН і відповідає вимогам світової спільноти.

Погодившись дотримуватися умови угоди, організація здобула обмежену, але помітну довіру в деяких колах, показавши, що вона є не тільки терористичною організацією, особливо після добре спланованих дій з надання допомоги ліванському народові в проведенні відновних робіт.

Проте багато ліванців вважають, що "Хізбалла" говорить одне, а робить інше. Виникає підозра, що згода "Хізбалли" на припинення вогню дала їй час на переозброєння після того, як від важкого бомбардування ізраїльських повітряних сил серйозно постраждав її арсенал.

Нова зброя надходитиме через Сирію. Недавніми атаками на Бекаа ізраїльський уряд показав, що йому відомо про це.

Схвалення перемир'я ізраїльським прем'єр-міністром Ехудом Ольмертом забезпечило таку необхідну солідарність [Ізраїлю] з ООН і міжнародним співтовариством у цілому, після того, як повітряне бомбардування ліванських міст спричинило загальну критику у бік Ізраїлю.

Згода Ізраїлю на виведення військ із Лівану показала, що Ізраїль здатний на компроміс, а також бажання [Ізраїлю] вирішити кризу дипломатичним шляхом, а не за допомогою збройного конфлікту.

Крім того, згода Ізраїлю на перемир'я дала йому також можливість дозволити ООН у результаті розміщення Тимчасового міжнародного миротворчого збройного загону ООН у Лівані дізнатися, що насправді там відбувається.

Це може несподівано призвести до протилежних результатів. Користуючись великою підтримкою населення, "Хізбалла" цілком може заховати свою зброю і відмовитися тільки від її частини, щоб заспокоїти і переконати ООН у тому, що "Хізбалла" роззброюється.

Якщо це трапиться, Ізраїлю доведеться довести, що "Хізбалла" не роззброюється. Один із можливих способів – це напад на передбачувані місця зберігання зброї, щоб викликати у відповідь реакцію.

Із самого початку ліванський уряд погодився на перемир'я, щоб припинити бомбардування ліванських територій. Крім того, його рішення підписати угоду було ухвалене під впливом "Хізбалли", оскільки час установлення перемир'я якраз входив до її планів.

Міжнародне співтовариство вже повинне почати розуміти, яку необмежену владу має "Хізбалла" у Лівані. "Хізбалла" озброєна краще, ніж уряд, і за нею стоять провідні країни Близького Сходу, Іран і Сирія, вона здійснює контроль над значною частиною уряду, щоб впливати на процес ухвалення головних рішень, особливо на двох міністрів кабінету прем'єр-міністра Фуада ас-Синьйори.

Але це не єдина обставина, яку необхідно знати міжнародному співтовариству про Ліван і Близький Схід.

Іран та Сирія відкрито демонструють свою підтримку "Хізбаллі". І лідер "Хізбалли" Хасан Насралла, і президент Ірану Махмуд Ахмадінежад, заявили про те, що, як говорить Ахмадінежад, "Ізраїль необхідно стерти з лиця землі".

Президент Сирії Башар аль-Ассад від щирого серця підтримав цю заяву і роз'яснив, що всі троє лідерів дотримуються однієї і тієї ж програми дій зі знищення держави Ізраїль і, таким чином, ними створений ідеологічний союз.

"Хізбалла" може в цей час бути на передовій війни з Ізраїлем, завдяки владі, яку вона має в Лівані, і стратегічному військовому станові. Але Ізраїль знає, що його вороги також перебувають далі на сході – в Сирії та Ірані.

Що ж необхідно для того, щоб міжнародне співтовариство усвідомило, що у величезній розстановці сил на Близькому Сході Ізраїль є жертвою? На Ізраїль нападають Іран, Сирія й організації, які вони підтримують, – "Хамас" і "Хізбалла".

Чи заявляв прем'єр-міністр Ольмерт або якийсь інший ізраїльський лідер, що вони хочуть, що Ізраїль хоче стерти з лиця землі Іран, Ліван або Сирію? Ні, ніколи.

Ізраїль не агресор і він не винен у жорстокості, яка відбувається. Ізраїль воює не для того, щоб знищити Ліван або розширити свою територію.

Ізраїль воює за право на існування.

Джонатан Ерасмус спеціально для Великої Епохи