Дата народження: 04.01.1965
Сфера діяльності: Кіно
Повне ім'я: Джулія Ормонд (Julia Ormond).
Місце народження: Епсом, Великобританія
Біографія
Її батько вже до 30 років став мільйонером, але після того, як батьки розлучилися, Джулії довелося розлучитися з 20-кімнатним особняком.
Ще в школі Джулія відрізнялася бойовим хвацьким характером, краще почувала себе в компанії хлопчиськ. У неї рано виявилися здібності до малювання, проте після року навчання у художній школі, вона вирішила, що краще три години на день буде репетирувати, ніж три години в день малюватиме, і незабаром стала студенткою Лондонської Академії драматичного мистецтва Веббер-Дуглас, яку закінчила в 1988. Одночасно з навчанням вона підробляла то офіціанткою, то продавщицею в магазинчику в аеропорту Хітроу.
Свою першу роль Джулія Ормонд зіграла в телерекламі пресованого сиру. Потім почалася робота в театрі, і в 1989 р. прийшло перше визнання — премія Лондонських драматичних критиків кращій дебютантці року за роль у п'єсі Крістофера Хемптона Віра, Надія і добродійність.
З того часу ця дуже струнка, розумна стримана актриса з точеним профілем, в якому є щось слов'янське, вже ніколи надовго не залишалася без роботи. І причина тут, мабуть, не тільки в зовнішніх даних (у 1995 р. вона була названа в числі найкрасивіших людей журналом People) і навіть не тільки в акторській майстерності, виточеній за роки роботи в театрі, але й в твердому цілеспрямованому характері, який часом визначають словами «буйний», «упертий», «незговірливий». Ормонд знає, чого хоче, вміє добиватися наміченого, не упустити свій шанс, коли він їй представляється.
Перша робота на великому екрані й відразу головна роль у фільмі «Дитя Макона» (1993) Пітера Грінуея. У вельми своєрідному театралізованому дійстві, Джулія створює не менш дивний образ спритної, кмітливої дівчини, одержимої бажанням бути матір'ю. Актриса, яка володіє прекрасною фігурою, не соромиться демонструвати своє абсолютно голе тіло в добрій половині сцен.
Героїням Ормонд взагалі властиві сильні відчуття, скрізь, де можливо, Джулія прагне підкреслити в них твердість, непохитність. Так, її Речел Кліффорд з картини «В безвиході», закохавшись в ув'язненого з тієї самої в'язниці, де вона працює зубним лікарем, готова в ім'я свого почуття ризикнути всім: кар'єрою, благополуччям, навіть життям. Марі Валері з «Нострадамуса» спочатку предстає такою собі «синьою панчохою», дівчиною, цілком поглиненою вивченням клітинної будови рослин, проте в хвилину душевної кризи назовні проривається шквал пристрастей. Ця роль не належить до акторських успіхів Ормонд, але навряд чи в цьому можна винити актрису, адже досить важко переконливо зіграти сцену, в якій під час пологів майбутня мати замість знеболення просить улюблений арабський манускрипт із окультизму.
Сильна, красива і разом з тим людяна її Сюзана в «Легендах осені». Тут Ормонд випала можливість довести свою точку зору, що жіночність ще не вичерпується м'якістю. Для ролі Джулія спеціально навчалася верховій їзді, стрілянині з лука, мистецтву кидати ласо. Сюзану відрізняє якась живучість, вона ніби хамелеон, міняється із зміною партнерів, завдяки кожному з яких розкриває в собі нові сторони.
Широка популярність прийшла до Ормонд після Сабріни (1995) з однойменного фільму Сідні Поллака, адже в цьому рімейку кінострічки Біллі Уайлдера їй довелося незримо конкурувати з самою Одрі Хепберн, а її партнером був знаменитий Харрісон Форд.
Джулія серйозно готувалася до зйомок, вивчала фотографії, читала книжки, по яких вчаться американські діти, ходила в католицькі школи. Після повернення з Парижа, Сабріна не просто міняє зачіску і туалети, перетворюючись з хлопчиськоподібної дочки водія в юну красуню, але й по-іншому дивиться на світ. Наївна захоплена дівчинка стає сильною і гордою. Сабріна - рятівник, що розкриває очі своєму коханому на нього самого, допомагає відновити порядок в сім'ї.
Джерело:
Доба