Імміграція приносить багатим країнам величезну користь, показує дослідження
Згідно з результатами дослідження, які будуть представлені на одній із провідних конференцій Європейського центрального банку наступного тижня, багаті країни з найвищими показниками імміграції за останні 35 років отримали значну економічну вигоду, і багато з них, як і раніше, здатні прийняти більше робочої сили, пише Reuters.
Останніми роками політична напруга навколо питання імміграції посилюється, оскільки ультраправі антиіммігрантські партії висунули цю проблему одним із перших пунктів політичного порядку денного, одночасно зміцнюючи свої позиції в таких країнах, як США, Німеччина та Велика Британія.
У дослідженні, в ході якого було проаналізовано дані щодо десятків багатих країн — членів Організації економічного співробітництва та розвитку, — зазначається, що, попри будь-які політичні твердження про протилежне, приплив іммігрантів, більшість з яких були висококваліфікованими фахівцями, ймовірно, призвів до різкого зростання як економіки, так і продуктивності праці.
«Продуктивність праці в країнах-реципієнтах значно зросла як у періоди підвищених темпів імміграції, так і після них», — йдеться у статті, автором якої є професор Каліфорнійського університету в Девісі Джованні Пері.
«Коефіцієнти прогнозування часто є значущими, економічно вагомими, і значна частина такого зростання ВВП на одного працівника забезпечується за рахунок активного зростання інвестицій», — зазначається в статті, яка буде представлена на Форумі ЄЦБ з питань центрального банківства в Сінтрі.
ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ
Загальна кількість іммігрантів, які прибувають до країн ОЕСР з-поза меж цього блоку, збільшилася з приблизно 25 мільйонів у 1990 році до приблизно 100 мільйонів у 2024 році, тоді як приріст корінного населення в багатьох країнах став від’ємним.
Пері та його співавтори виявили, що збільшення кількості іммігрантів на 1 % від населення країни пов’язане зі зростанням ВВП на одного працівника — показника продуктивності — на 1,2 % протягом п’яти років і на 1,9 % за 10 років.
Ці висновки особливо актуальні для Європейського Союзу, де природний приріст населення залишається від’ємним з 2015 року, а його зниження прискорилося після пандемії COVID-19.
У дослідженні зроблено висновок, що в період з 1990 по 2024 рік імміграція могла забезпечити до третини економічного зростання на одного працівника в таких країнах, як Іспанія, Італія та Велика Британія.
В Іспанії частка іммігрантів серед дорослого населення з 1990 по 2024 рік збільшилася на 15 процентних пунктів, і ця зміна могла призвести до зростання ВВП на одного працівника на 28 %.
Фактичний ВВП на одного працівника за цей період зріс приблизно на 75 %, що дозволяє припустити, що до третини цього зростання може бути пов’язано з припливом іммігрантів, йдеться у статті.
У Великій Британії частка іммігрантів у загальній чисельності населення зросла на 10 процентних пунктів, що дозволяє припустити, що на частку імміграції припало близько 19 % зростання ВВП на душу населення із загального приросту в 60 %, йдеться в статті.
У статті зазначається, що вигоди від імміграції не зменшуються у міру збільшення припливу мігрантів. Досвід Канади та Австралії, де проживає значна кількість людей, які народилися за кордоном, свідчить про те, що існує можливість прийняти більшу кількість працівників без шкоди для позитивного впливу на продуктивність та інвестиції, йдеться у статті.