ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

ЄС закликав посилити протидію транскордонним репресіям з боку авторитарних режимів

Велика Епоха
Депутатка Європарламенту Ханна Нойман бере участь у круглому столі в палаці Егмонт у Брюсселі 11 червня 2025 року. (Omar Havana/Getty Images)
Депутатка Європарламенту Ханна Нойман бере участь у круглому столі в палаці Егмонт у Брюсселі 11 червня 2025 року. (Omar Havana/Getty Images)

Законодавці Європейського Союзу закликали посилити заходи з протидії спробам авторитарних режимів змусити критиків замовкнути за кордоном — явищу, відомому як транскордонні репресії.

16 червня Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій «найрішучішим чином» засудив транскордонні репресії та іноземне втручання. Він закликав Єврокомісію та держави-члени взяти на себе зобов’язання проводити політику «нульової терпимості» щодо таких зловживань на території Європи.

«Транснаціональні репресії стали однією з найсерйозніших і недооцінених загроз для демократії, прав людини та безпеки держав-членів ЄС», — заявила в пресрелізі Ханна Нойман, німецька депутатка, яка виступила з цією ініціативою. «Наша доповідь є першим кроком у боротьбі з цим явищем».

Ці заходи, що не мають обов’язкового характеру, були ухвалені на пленарному засіданні у Страсбурзі: 434 голоси «за», 128 «проти» та 104 «утрималися».

Це вже друга резолюція, ухвалена Парламентом — єдиним органом ЄС, що обирається прямим голосуванням, — менш ніж за рік, яка закликає ЄС вжити заходів для захисту своїх громадян від подібних зловживань.

Під час зустрічей минулого року лідери узгодили спільну заяву щодо транснаціонального переслідування, визначивши його як «агресивну форму іноземного втручання, за допомогою якої держави або їхні посередники прагнуть залякати, переслідувати, заподіяти шкоду або примусити окремих осіб чи спільноти за межами своїх кордонів».

В останній доповіді ЄС серед основних винуватців таких дій названо комуністичний режим Китаю, Росію, Білорусь та Іран, при цьому наголошується, що десятки інших урядів також намагалися переслідувати своїх дисидентів за кордоном.

Серед тих, хто зазнає переслідувань, — журналісти, активісти, науковці, політики та представники діаспор, а також їхні родини. Навіть ті люди й організації, які захищають або надають допомогу цим жертвам, у свою чергу ризикують стати мішенями.

«Транснаціональні репресії не можна розглядати як поодиноке явище», — заявила Ханна Нойман на пресконференції після ухвалення резолюції. «Їх слід сприймати як систематичну практику, що застосовується авторитарними режимами».

Freedom House, неурядова організація, що захищає права людини та демократію, зафіксувала 1375 випадків транснаціональних репресій, скоєних щодо людей по всьому світу в період з 2014 по 2025 рік, зокрема цілеспрямовані вбивства, викрадення, акти насильства та насильницькі зникнення.

Однак у доповіді наголошується, що транснаціональні репресії «значною мірою залишаються незареєстрованими», зокрема в межах ЄС, оскільки жертви побоюються помсти щодо своїх близьких або «не довіряють владі через минулий досвід, набутий в умовах авторитарного режиму».

Окрім прямих репресій, авторитарні держави прагнули використовувати європейські системи та інститути як інструменти репресій, пояснила Ханна Нойман.

Наприклад, коли держави-члени вдаються до послуг перекладачів у рамках процедур надання притулку, вони часто обирають найдешевшу пропозицію, однак деякі з цих постачальників можуть співпрацювати зі спецслужбами певних режимів.

«Європейські системи та інститути більше не повинні використовуватися як інструменти репресій усередині самої Європи», — підкреслила Нойман у розмові з журналістами. «Це одна з вразливих точок, яку ми маємо усунути. І існує ще багато інших, таких як заморожування банківських рахунків або розшуки Інтерполу».

У резолюції пропонується понад 80 заходів, які Європейська комісія, Європейська рада та держави-члени мають розглянути. Мета полягає в розробці скоординованої стратегії на рівні ЄС для захисту жителів та відстоювання європейського суверенітету.

Один із запропонованих заходів полягає у створенні європейського механізму, покликаного збирати дані про транскордонні репресії, відстежувати їхню динаміку та повідомляти про інциденти. Ця система дозволила б зацікавленим сторонам робити свій внесок і допомогла б органам влади, а також державам-членам розробляти, оцінювати та вдосконалювати свою політику щодо боротьби з цими зловживаннями.

«Транснаціональні репресії повинні мати наслідки», — сказала Нойман журналістам. «Тому ми маємо притягнути до відповідальності винних у цих діяннях, а також режими, які їх підтримують. Ось основні вимоги».

Автор: Дороті Лі — журналістка видання The Epoch Times. Контактна інформація: [email protected]