У середу Конституційний суд Чехії зобов’язав уряд дозволити президенту Петру Павлу взяти участь у саміті НАТО, який відбудеться в Туреччині наступного місяця, винісши судове рішення у відповідь на клопотання глави держави, пише Reuters.
Уряд, очолюваний популістською партією ANO прем’єр-міністра Андрія Бабіша, заявив у понеділок, що порушить традицію і не дозволить президенту очолити чеську делегацію. Стосунки Павела з урядом Бабіша складаються нелегко.
Хоча уряд визначає та проводить зовнішню політику Чехії, конституція країни також передбачає, що президент представляє країну за кордоном. Павел стверджував, що, не включивши його до складу делегації, його повноваження були ущемлені.
Оголошуючи про рішення на брифінгу, що транслювався по телебаченню, суддя Павел Самал заявив, що уряд і міністерство закордонних справ повинні «негайно» поінформувати НАТО та організаторів саміту, який відбудеться 7–8 липня в Анкарі, про те, що президент увійде до складу чеської делегації.
Бабіш заявив X, що поважає рішення суду.
Павел, який є затятим прихильником НАТО та ЄС, раніше обіймав посаду головнокомандувача чеської армії, а також очолював Військовий комітет НАТО з 2015 по 2018 рік. Він час від часу вступав у конфлікт із Бабішем, який є прихильником президента США Дональда Трампа і до уряду якого входять ультраправі та євроскептичні партії.
Як повідомив суд, це рішення означає, що уряд зобов’язаний акредитувати Павела для участі в саміті до закінчення терміну, встановленого на п’ятницю.
Ця судова заборона є тимчасовим заходом, покликаним забезпечити, щоб Павел не пропустив липневий саміт, і не передує остаточному рішенню у справі — яке очікується пізніше — щодо меж президентських повноважень.
Міністр закордонних справ Петр Мацинка, який очолює праву партію «Автомобілісти», раніше цього року заявив, що створюватиме Павлу труднощі після того, як президент відмовився призначити початкового кандидата від його партії на посаду міністра закордонних справ.
Хоча президенти очолювали чеські делегації майже на всіх самітах НАТО, Бабіш стверджує, що уряду потрібен простір для того, щоб пояснити союзникам свою політику, зокрема невиконання вимоги НАТО щодо виділення не менше 2 % ВВП на оборону.