Однак існуючий нині в Китаї комуністичний режим, маючи атеїстичне коріння, прагне підірвати ці цінності та переконання людей, побоюючись, що віра в божественне послабить відданість партії. Комуністи провадили різноманітні кампанії, щоб зруйнувати культурні та релігійні пам’ятки, тим часом нав’язуючи китайцям свою філософію «боротися з небом, боротися з землею, боротися між собою».
Незважаючи на те, що в кінофільмах показуються бойові мистецтва, у багатьох країнах існує програма Інституту Конфуція і ви можете відвідати концерти чи виставки традиційних китайських костюмів, але все ж ви не відчуєте основної складової частини культури Піднебесної — традиції духовної самодисципліни і шанування богів, яку впродовж десятиліть компартія намагалась знищити.
Комуністична ідеологія стверджує, що люди повинні «боротися з небом, боротися із землею, боротися один з одним», та робить акцент на класовій боротьбі. Комуністи сприймають китайську традиційну культуру, яка виникла на основі буддійських, даоських та конфуціанських вірувань, як свого найлютішого ворога. Щоб вижити, компартія створює свою культуру, замінивши традиційні теми на власні з елементами насильницької ідеології, перетворює мистецтво на інструмент пропаганди, щоб зміцнити свою владу.
Відтоді як у 1949 році компартія Китаю прийшла до влади шляхом насильницької революції, ідея «класової боротьби» стала її основною доктриною. Різні ідейні «рухи» впроваджувалися з метою знищити певні групи людей або ідеології, які компартія сприймала як загрозу для свого існування.
Рух «Придушити контрреволюцію» на початку 1950-х був спрямований на руйнування традиційних китайських релігій: буддизму і даосизму. Компартія офіційно має у своїй основі марксистсько-атеїстичні ідеї, тому будь-яка релігія суперечить комуністичним правилам і сприймається як загроза у боротьбі за серця і розум людей. Рух «Проти правих» у 1957 році націлювався на інтелігенцію, оскільки вона мала змогу легко проаналізувати і викрити мотиви партії. Обидва ці рухи здійснювалися за безпосередніми наказами партії і призвели до знищення культурної еліти Китаю. Це вони зробили, щоб замінити традиційну китайську культуру на комуністичну.
Культурна революція (1966—1976 рр.) також виявилася згубною для китайської традиційної культури. Впродовж цього безпрецедентного масового руху п’ятитисячолітня культура Піднебесної була майже повністю знищена. Стародавні реліквії, предмети антикваріату, каліграфії, живопису, класичної літератури та святі писання спалили. Храми і стародавні статуї були повністю зруйновані. Загинули мільйони невинних людей.
Китайські традиційні свята, правила етикету, форми розваг та сама культура, можливо, вже ніколи не будуть такими, як були раніше.
Юнь Інь, Велика Епоха (The Epoch Times)