ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Борців за демократію заарештували за участь у поминаннях

Велика Епоха
5 квітня - весняне свято. Цього дня китайці поминають померлих. Близько 10 відомих борців за демократію в Китаї, зокрема Ху Дя і Чи Джіюун, з кошиками квітів приїхали в будинок Чжао Цзияна, колишнього генерального секретаря компартії Китаю. Їх зустрів син Чжао з дружиною.

Фото: PETER PARKS/AFP/Getty Images
Фото: PETER PARKS/AFP/Getty Images
Коли вони після поминань вийшли з будинку, понад 20 міліціонерів затримали їх і відвезли у відділення міліції. На питання Чи Джіюун: «У чому справа?», поліцейські тільки мовчали у відповідь. Після багатократних питань, поліція відповіла: «Ми просто виконуємо наказ зверху». Чи колишній поліцейський Дінпінь заявив, що компартія Китаю боїться Чжао Цзияна. Вона хоче, щоб народ забув його, але це не можливо.

Додаткова інформація

Чжао Цзиян народився 17 жовтня 1919 р. Помер 17 січня 2005 р. Китайський політичний діяч. Прем'єр Держради КНР з 1980 по 1987 рр. Генеральний секретар ЦК КПК з 1987 по 1989 рр. Був провідним реформатором, упроваджував в Китаї ринкову економіку, боровся з корупцією. Зміщений з посади за підтримку студентів, що виступили на площі Тяньаньмень в 1989 р. Останні 15 років провів під домашнім арештом.

Події на площі Тяньаньмень

Події на площі Тяньаньмень відомі як «події 4 червня», або «різанина на площі Тяньаньмень». З 15 квітня по 4 червня 1989 р. Китайською Народною Республікою прокотилася серія демонстрацій, головними учасниками яких були студенти. Основні виступи проходили на площі Тяньаньмень в Пекіні і були жорстоко пригнічені Народно-визвольною армією Китаю. Склад учасників протестів був достатньо неоднорідний: від інтелектуалів, які вважали, що уряд загрузнув у корупції, і управляє країною тоталітарними методами, до міських робітників, які вважали, що реформи в Китаї зайшли дуже далеко і висока інфляція і безробіття, що виникли внаслідок реформ, загрожують їм та їхнім сім'ям.

Після того, як учасники протестів відмовилися підкорятися закликам уряду розійтися, думки керівництва компартії Китаю на предмет вирішення ситуації розділилися. Було ухвалено рішення відкинути всі вимоги протестуючих і придушити безлади силою. 20 травня уряд ввів військовий стан. У ніч з 3 на 4 червня танкові та піхотні підрозділи були введені на площу. Оцінки кількості загиблих серед цивільного населення різняться від 400-800 (Центральне розвідувальне управління США) до 2600 (Китайський червоний хрест). Кількість поранених оцінюється від 7 до 10 тисяч. Після придушення уряд провів масштабну серію арештів серед прихильників протестів, які залишилися, наклав заборону на розповсюдження інформації іноземній пресі і поставив під свій строгий контроль висвітлення подій у китайських ЗМІ. Жорстоке придушення демонстрацій викликало хвилю міжнародного засудження уряду КНР, унаслідок чого були прийняті різні санкції та інші заходи щодо Китаю.

Версія китайською