ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Скільки коштує гарна наводка? Рецензія до фільму 'Glengarry Glen Ross'

Велика Епоха
Без наведення ти Ніхто. Якщо у тебе є наведення - є гарне, справжнє наведення - у тебе є клієнт, ти продаєш йому ділянку і отримуєш свої гроші. Немає наведення - ти нічого не продаєш, ти невдаха, тобі нічого робити в цьому світі. Наведення - це все. Більше, ніж все.

На що можна піти заради п'ятисот новеньких наведень? Підкуп? Злочин? Мораль, чесність - це все чудово, але що робити, коли у тебе сім'я, коли навколо безробіття, а на руках тільки торішні наведення, Книга Мертвих, ніщо не варте ні гроша, коли твої клієнти - лікарі та індуси, але якщо ти не заробиш потрібну суму, то вилетиш з роботи. Випросити. Вимолити. Підкуповувати. Вкрасти, нарешті. І ти людина. У тебе є наведення. Без наведень ти - Ніхто.

Фільм з неординарною назвою "Glengarry Glen Ross" випускався у нас під ім'ям "Ділки" і "Американці". Насправді ж, Гленгаррі Глен Рос - це назви земельних ділянок, продажем яких і займаються головні герої фільму, професійні комівояжери. Їх робота полягає в тому, щоб переконати клієнта в необхідності придбати землю. Вони отримують від начальства наведення - картки з іменами, адресами і телефонами потенційних клієнтів, людей, які хочуть або можуть купити ділянку, - і далі все залежить тільки від них. Їх девіз - "Always Be Closing" ("Завжди продавай!"). Їх життя схоже на життя карткового шулера: кращі з них здатні робити тисячі за один вечір, але якщо успіх відвернувся, якщо ти перестав вірити в свої сили - ти виявляєшся на самому дні.

У конторі, в якій і розгортається основна дія фільму, настали не кращі часи. Нових наведень немає, продажі не йдуть і навіть визнані майстри не укладають по-справжньому могутніх контрактів.

Але, здавалося б, чорній смузі кінець - начальство дістало п'ятсот нових наведень. Це справжній скарб - проте дістанеться він далеко не кожному. Незадоволене результатами начальство вирішило посилити правила гри: з чотирьох службовців нові наведення отримає той, хто заробить для контори більше всього грошей. Він же отримає і новий Кадилак. А двоє невдах буде звільнено.

Як далі розгортається дія, говорити не буду, бо не хочу розкривати всіх таємниць і сюжетних поворотів фільму. Скажу тільки, що цю картину варто подивитися хоча б через блискучий акторський склад.

Незрівнянний Аль Пачіно в ролі Річарда Роми - кращого торговця землею, здатного продати все і кожному. Немолодий вже Джек Леммон, граючий Шеллі - який колись був кращим, але тепер розгубив усі свої навички. Ед Харріс, що зображує, мабуть, наймерзеннішого персонажа фільму, Дейва Мосса, хитрого, цинічного, але боязкого ділка. Молодий Кевін Спейсі в ролі недосвідченого керівника, що отримав посаду явно "по блату", який до ладу нічого не вміє, але завжди тримає в рукаві пару тузів козирів. Нарешті, майже епізодичні ролі Джонатана Прайса (амебоподібний "клієнт" контори) і Аліка Болдуіна (консультант, запрошений начальством для "вправляння мозку" службовцям, - всього 5 хвилин на екрані, але ці п'ять хвилин варті майже половини фільму). І що дивно - всі на своїх місцях.

Проте, цей фільм сподобається далеко не кожному. 99 % часу з екрану йде безперервна балаканина, екшна немає як такого (взагалі майже немає дії), абсолютно всі персонажі - циніки і майже мерзотники, готові не тільки «впарити» простакові - клієнтові нікому не потрібні ділянки, але й обдурити, продати, кинути, пограбувати своїх же. Але приголомшлива гра, чіпкі діалоги, які буквально висікають блискавки в наелектризованій атмосфері фільму, і хитро закручений сюжет примушують дивитися картину не відриваючись.

А декілька епізодів взагалі гідні увійти до золотого фонду кінематографу. Ось один із них:

Мосс (Харріс) і четвертий комівояжер, Аронов (Алан Аркін) довго і нудно скаржаться один одному на важке життя, відсутність нормальних наведень, ідіотизм начальства, політику конкуруючої контори у якої "все добре" і на повну невезуху взагалі. У наступній сцені ми бачимо Ріккі Рому (Пачіно), який, здається, теж виливає душу якомусь незнайомцеві, але незабаром стає ясно, що Рому "обробляє" нового клієнта - хлопця, з яким він просто зіткнувся в барі, без всяких наведень, і який до кінця їх бесіди вже готовий підписати жаданий контракт. Глядач розуміє, чому Рому - кращий продавець, але в той же час, він бачить наскільки "брудна" вся ця робота в принципі. Ці хлопці - ті ж аферисти, шулери, хоч і працюють в рамках закону.