ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Як в китайських в'язницях переслідують в'язнів сумління

Велика Епоха
Пані Лі Сюмінь, послідовницю Фалуньгун з провінції Цзілінь знову заарештували 25 червня 2008 р., коли вона приїхала відвідати родичів чоловіка в селі Сіньлі. До цього вона вже не раз була арештована та переслідувана.

Поліцейські заарештовують ученицю Фалуньгун, яка протестує проти репресій. Фото з epochtimes.com
Поліцейські заарештовують ученицю Фалуньгун, яка протестує проти репресій. Фото з epochtimes.com
Сьогодні пані Лі знаходиться в центрі ув'язнення Саньчахе.

Сайт minghui.org повідомив, що після того, як почалося переслідування Фалуньгун, Лі Сюмінь постійно турбувала місцева міліція. У березні 2003 р. під час обшуку її будинку, поліцейські знайшли листівку Фалуньгун, після чого її заарештували і відправили до центру ув'язнення. Через 10 днів її засудили до примусової праці і відправили до жіночого виправно-трудового табору Хейцзуйцзи в м. Чанчунь провінції Цзілінь.

В центрі ув'язнення пані Лі піддали тортурам. Одного дня керівництво трудового табору зібрало 3000 в'язнів і почало декламувати їм пропаганду китайської компартії, яка обливає брудом Фалуньгун. В цей час пані Лі викрикнула: «Фалунь Дафа несе добро!». Після чого декілька табірних охоронців побили її. Один з них сильно вдарив її ногою в обличчя і каблуком черевика розрізав їй шкіру біля ока, в результаті чого потрібно було накласти декілька швів.

Щодня пані Лі заставляли підписувати гарантійний лист про відмову від практики Фалуньгун і так званий «лист розкаяння». Коли вона відмовлялася, її били кулаками і ногами. Її перевели в спеціальну групу строгого контролю. Начальник 1-го відділення Янь Ліфен наказав табірним охоронцям бити її електричними палицями. Коли пані Лі розпочала голодовку на знак протесту проти незаконних репресій, охоронці застосували до неї насильницьке годування через трубку, вставлену через ніс в шлунок. Вони діяли дуже грубо, тому ця процедура для Лі була дуже болісною, з носа постійно текла кров. Переживаючи щоденним тортурам, пані Лі стала слабкою і втратила вагу, ставши схожою на скелет.

У березні 2004 р., коли термін її ув'язнення підійшов до кінця, її без всяких підстав затримали ще на 50 днів. Через два років після звільнення вона все ще не була в змозі працювати унаслідок сильного фізичного та морального виснаження. Її ноги сильно набрякли і повністю не вилікувалися.