POLITICO: Ердоган за допомогою Путіна розігрує енергетичну карту на виборах у Туреччині
За тиждень до виборів Ердоган повідомив своїм прихильникам у консервативному місті Конья, що Туреччина виявила нове величезне родовище нафти на кордоні з Сирією, яке забезпечить країну приблизно 100 000 барелів на день — трохи більше десятої частини щоденного споживання.
Він очікує, що це повідомлення надихне прихильників його передвиборчої кампанії, щоб зробити Туреччину знову великою. Граючи на патріотичному й часто націоналістично налаштованому електораті, Ердоган насолоджується образом себе як самодостатнього лідера, який долає залежність Туреччини від іноземних технологій, особливо в оборонному секторі. Під час передвиборчої кампанії він асоціював себе з електромобілем Togg вітчизняного виробництва, винищувачем Kaan і першим авіаносцем країни Anadolu, пише POLITICO.
"Як і у випадку з оборонною промисловістю, енергетична незалежність також є обов'язковою умовою справжньої свободи країни і нації", — сказав Ердоган присутнім у вівторок у Коньє.
Однак оптимістична риторика приховує, наскільки Туреччина є великим імпортером в енергетичному секторі, й особливо залежить від партнерства з президентом Росії Володимиром Путіним у розвитку ядерної енергетики та створенні регіонального газового хаба. Туреччина в переважній більшості випадків залежить від іноземної нафти й газу, споживання яких становить понад 90 відсотків. Міністерство енергетики стверджує, що понад третина імпорту нафти й нафтопродуктів надходить із Росії. Енергетична незалежність — далека перспектива, тоді як енергетичні відносини з Путіним є ключовим стратегічним пріоритетом.
Аналітики побоюються, що розмови про енергетичну незалежність насправді є лише прикриттям для посилення залежності від Кремля — і що давня обіцянка Ердогана стати енергетичним центром для всієї Європи може відкрити чорний хід для московського експорту. Після того, як торік зруйнували трубопровід "Північний потік", Путін і Ердоган швидко перемикнули увагу на ідею енергетичного хаба.
"Їхнє розуміння хаба, звісно, не збігається з нашим розумінням", — каже Аура Себедуш, старша наукова співробітниця Центру аналізу європейської політики, що займається питаннями енергетики в аналітичній компанії ICIS.
"Ця ідея входить у моду, тому що Росія зацікавлена в продажу більшої кількості газу Туреччині. Туреччина буде накопичувати газ від різних виробників — Росії, Ірану та Азербайджану, [скраплений природний газ] і свій власний чорноморський газ — а потім оббілить його й перемаркує як турецький. Європейські покупці не знатимуть про походження газу", — пояснила вона.
За матеріалами POLITICO