Поки президент Володимир Зеленський у середу, 21 грудня, проводив у США кампанію за подальшу підтримку України, Кремль також зробив дипломатичні кроки. У понеділок президент Росії Володимир Путін зустрівся зі своїм білоруським союзником Олександром Лукашенком.
Двома днями пізніше його довірена особа Дмитро Медведєв зустрівся в Пекіні з лідером Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіном. Як і очікувалося, однією з тем була війна в Україні.
Крім того, як пише продержавна газета South China Morning Post (SCMP), ішлося і про активізацію співпраці у сферах торгівлі, енергетики та сільського господарства. Загалом обидва політики визнали, що Росія та режим Комуністичної партії Китаю (КПК) повинні разом протистояти тиску ззовні.
Медведєв, який був президентом Російської Федерації з 2008 по 2012 роки, розглядається як можливий наступник Путіна. Наразі він є заступником голови Ради безпеки Росії. Його вважають прихильником жорсткої лінії.
Після зустрічі в Пекіні Медведєв написав у Telegram, що переговори були «надзвичайно корисними». Сі, зі свого боку, сказав, що КПК може виступити в ролі можливого посередника у встановленні миру в Україні.
Як повідомляє державне інформаційне агентство Сіньхуа, Сі висловив надію на «стриманість» з боку всіх сторін конфлікту в Україні. Він сказав Медведєву, що питання безпеки слід «вирішувати політично».
Про зустріч Медведєва й Сі не було оголошено заздалегідь. У цей самий час розпочалися спільні російсько-китайські військово-морські навчання у Східнокитайському морі, які проводяться щорічно з 2012 року.
Тим часом час та обставини зустрічі підживлюють спекуляції про можливі залаштункові домовленості. The New York Times пише про «знак солідарності між двома країнами у зв'язку з поглибленням міжнародної ізоляції Росії». Для Кремля зустріч є «корисною контрпрограмою» візиту Зеленського до Вашингтона.
Режим комуністичної партії Китаю є «значною, хоча й мовчазною, противагою міжнародній ізоляції Путіна». Це правда, що Пекін утримується від постачання зброї чи активної допомоги на порушення західних санкцій. Однак Китай охоче купує нафту, яку Захід бойкотує через російську військову операцію в Україні.
Сі сказав Медведєву, що відносини між двома країнами «пережили міжнародні зміни». За повідомленням китайської державної телекомпанії CCTV, він говорив про «довгострокове стратегічне рішення» обох країн.
У жовтні Путін високо оцінив стан відносин із китайською однопартійною державою. Вони «досягли безпрецедентного ступеня відкритості, взаємної довіри та ефективності за останні десятиліття».
Історично відносини між Росією або колишнім Радянським Союзом та Китаєм часто були натягнутими. Територіальні конфлікти були частими, особливо вздовж спільного кордону. За диктатури Мао також стався розрив між комуністичними партіями Китаю та Радянського Союзу.
Однак сьогодні відмова від західної гегемонії є сполучною ланкою між двома країнами. Відносини Заходу з Росією, особливо з початку 2010-х років, прискорили й посилили поворот Москви в бік Китаю.
За матеріалами Epoch Times Europe
===
Новини по темі: