Російські ЗМІ, як і раніше, доступні в ЄС, заявляє ISD
Заборонені російські медіа-сайти, як і раніше, легко доступні в «переважній більшості» випадків на території Європейського Союзу, заявили у вівторок експерти, засудивши «нездатність» Брюсселя допомогти державам-членам і провайдерам заблокувати їх.
Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року європейська влада заборонила контрольованим Кремлем ЗМІ вести мовлення в ЄС, в тому числі в інтернеті, звинувативши їх у дезінформації. І все ж більш ніж через три роки «ЗМІ під санкціями, як і раніше, широко активні і доступні» в державах-членах, йдеться в звіті, опублікованому Інститутом стратегічного діалогу (лондонською аналітичною групою ISD).
«Російські державні ЗМІ як і раніше зберігають сильну присутність в Інтернеті, що є постійною проблемою для західних демократій», — йдеться в звіті, в якому підкреслюється, що блокування, введені інтернет-провайдерами, «значною мірою неефективні».
В рамках своїх санкцій ЄС заборонив ЗМІ RT (колишнє Russia Today), SputniK, а також інші канали, інформаційні агентства і газети, контрольовані російською державою і звинувачувані у веденні «інформаційної війни». Кожна держава-член ЄС несе відповідальність за забезпечення введення блокувань провайдерами доступу.
26 організацій, що використовують 58 доменних імен
У звіті ISD критикується «нездатність» Європейської комісії скласти «довідковий список різних версій доменів» (або інтернет-адрес), що використовуються кожною організацією. Згідно зі звітом, відсутність такого списку позбавляє держави та інтернет-провайдерів «необхідних керівних принципів для ефективного та цілеспрямованого застосування».
ISD виявила 26 медіа-організацій, які використовують 58 різних доменних імен. Ця аналітична група закликає Європейську комісію надати «постійно оновлюваний і доступний для громадськості список» всіх відповідних доменів.
Дослідження охопило Німеччину, Францію, Італію, Польщу, Чехію та Словаччину, де були протестовані три найпопулярніших інтернет-провайдери в кожній країні.
На думку дослідників, Росія намагається обійти санкції, використовуючи різні тактики, такі як дзеркальні сайти з різними адресами, а також мережу сайтів, що видають себе за західні ЗМІ, відому під назвою Pravda, націлену на чат-ботів для охоплення ширшої аудиторії.
У звіті зазначається, що Словаччина, прем'єр-міністр якої Роберт Фіцо відомий своєю близькістю до Кремля, «демонструє найгірші результати в області застосування»: всі сайти, що підпадають під санкції, були доступні під час тестування. Юридичні зобов'язання Словаччини щодо блокування проросійських сайтів закінчилися в 2022 році після того, як депутати не змогли їх продовжити.
Польща посідає друге місце, з щонайменше 50 доступними доменами. Франція і Німеччина, згідно зі звітом, є більш ефективними.