Мільйон іммігрантів на рік може стати «новою нормою» для Великої Британії: аналітичний центр

Британський аналітичний центр заявив, що рекордні 1,1 мільйона іммігрантів за 2022 рік «можуть стати новою нормою» для Великої Британії.

У новій доповіді, опублікованій у понеділок, Джонатан Томас, старший науковий співробітник Фонду соціального ринку, стверджує, що британська громадська думка ставатиме «неухильно більш відкритою для імміграції», але попереджає, що не варто скидати з рахунків побоювання тих, хто дотримується менш ліберальних поглядів.

Він закликав уряд припинити ставити «нереальні» цілі, а табір прихильників імміграції — піти на компроміс у питанні «як» досягти своїх цілей, наприклад, прийняти обмеження на кількість біженців.

Згідно з останньою оцінкою Управління національної статистики (ONS), за рік, що закінчився в червні 2022 року, до Великої Британії переїхали 1,1 мільйона осіб, що на 435 000 більше, ніж у попередньому році.

ONS заявило, що цей рік є «унікальним» завдяки низці «одночасних чинників», включно з відновленням подорожей, що триває, після карантину через пандемію COVID-19, новою британською імміграційною системою після Brexit та кількома спеціальними програмами гуманітарних віз для громадян України, громадян Великої Британії з Гонконгу та афганців, які рятуються від правління Талібану.

Однак Томас стверджує, що чинники попиту й пропозиції вказують на те, що в майбутньому імміграційні тенденції у Великій Британії можуть залишитися «на історично високому рівні в середньо- і довгостроковій перспективі», посилаючись на «вірогідні академічні прогнози», які пророкують майже трикратне збільшення кількості іммігрантів першого покоління у Великій Британії протягом наступних трьох десятиліть.

За його словами, старіння населення Великої Британії означає, що поточна нестача кваліфікованих кадрів та робочої сили «може посилитися», попри дискусії політиків про підвищення кваліфікації та продуктивності вітчизняної робочої сили.

В умовах більш лібералізованих імміграційних правил Великої Британії історичні зв'язки колишньої імперії з деякими з «найбільш густонаселених країн», такими як Індія, Нігерія та Пакистан, також означають, що потенційних іммігрантів до Великої Британії досить, сказав Томас, посилаючись на вже «приголомшливе» зростання кількості студентів з цих трьох країн.

Відмовившись від обіцянки попереднього консервативного уряду скоротити імміграцію з «сотень тисяч» до «десятків тисяч», колишній прем'єр-міністр Борис Джонсон 2019 року провів кампанію за імміграційною системою, що ґрунтується на балах, в «австралійському стилі», перш ніж отримати переважну більшість, набравши десятки так званих місць Red Wall від лейбористів.

Відтоді консервативні уряди інтерпретували голосування щодо Brexit та загальні вибори 2019 року як мандат на встановлення контролю над імміграцією, тоді як опоненти стверджують, що виборці насправді хочуть скорочення чистої міграції, і їхнє ігнорування може коштувати Консервативній партії наступних загальних виборів.

Посилаючись на результати опитувань, Томас сказав, що Велика Британія є однією з країн, які найприхильніше ставляться до людей, які рятуються від війни або переслідувань і шукають притулок в інших країнах.

Нещодавні дослідження показують, що, хоча значущість імміграції як проблеми може бути мінливою, особисті погляди людей формуються в пізній молодості й після цього не сильно змінюються, сказав він.

Тому, за його словами, оскільки молоде покоління здебільшого більш ліберально ставиться до імміграції, результати цих досліджень дають змогу припустити, що в довгостроковій перспективі Британія «стане неухильно більш відкритою для імміграції». Однак він також застеріг імміграційних лібералів від віри в те, що громадська думка змінилася на їхню користь після Brexit.

За матеріалами The Epoch Times USA