Китай розширює антишпигунське законодавство, націлене на іноземні компанії та дисидентів
Комуністична партія Китаю (КПК) ухвалила закон про боротьбу зі шпигунством у новій редакції. Закон набуде чинності 1 липня цього року.
Переглянутий закон розширює визначення шпигунства, роблячи його більш розпливчастим. Спостерігачі за дотриманням прав людини вважають, що це вказує на ескалацію репресій проти китайського народу і буде використовуватися для подальшого переслідування іноземних осіб і компаній у Китаї.
Офіційний законодавчий орган режиму опублікував переглянутий закон на своєму сайті 26 квітня. Це перша поправка з моменту його виходу в листопаді 2014 року.
Розширення визначення шпигунства в законі привернуло велику увагу з боку зовнішнього світу. Наприклад, перелік секретів доповнено "іншими документами, даними, матеріалами та предметами, пов'язаними з національною безпекою та інтересами".
До шпигунства також віднесено будь-який акт продажу шпигунським організаціям та їхнім агентам, а також "проведення кібератак проти державних органів, секретних підрозділів або ключової інформаційної інфраструктури".
Нова редакція також передбачає "створення системи управління ключовими підрозділами по боротьбі зі шпигунством і забезпечення безпеки".
Тиск на іноземні компанії
Nikkei, японська медіакомпанія, повідомила, що обмеження Китаєм передавання будь-якої інформації, пов'язаної з національною безпекою, згідно з оновленим законом, викликає побоювання, що КПК посилить переслідування іноземних осіб і компаній. Доповнення до закону призведуть до довільного правозастосування, наприклад, затримання осіб без конкретних доказів.
Минулого місяця керівника пекінського офісу японської компанії Astellas Pharmaceuticals було заарештовано за звинуваченням у шпигунстві. Цей інцидент сколихнув японську бізнес-спільноту, деякі компанії вже переглянули ризики й призупинили ділові поїздки до Китаю.
У березні китайська влада провела обшук у пекінському офісі американської слідчої фірми Mintz Group і затримала п'ять китайських співробітників.
А в шанхайському офісі американської консалтингової компанії Bain & Co. китайська поліція провела допит співробітників і забрала комп'ютери та мобільні телефони, що підтвердив представник компанії 26 квітня.
Пан Хуан, керівник іноземної компанії в Гонконзі, 27 квітня розповів The Epoch Times, що перегляд закону КПК про боротьбу зі шпигунством може вплинути на компанії та співробітників трьох типів бізнесу.
"Перший тип — це ті, чий бізнес у Китаї пов'язаний із розслідуваннями, або ті, хто займається бухгалтерським обліком, наприклад, такі як Deloitte. Оскільки вони можуть володіти деякою конфіденційною інформацією. Другий тип — це компанії, що займаються складанням звітів з інвестиційного аналізу. І третій тип — це підприємства, що здійснюють співробітництво або економічні та торговельні обміни в галузі медичних біотехнологій і програмного забезпечення".
Хуан сказав, що в більшості західних країн теж є закони про національну безпеку та антитерористичні закони. Але відмінність Китаю в тому, що він не визнає міжнародну правову систему. Це соціалістична правова система, несумісна з більшістю міжнародних законів.
Придушення китайських громадян
Дун Юй, колишній головний редактор офіційної китайської газети Guangming Daily, був заарештований пекінською владою минулого року під час обіду з японським дипломатом і звинувачений у шпигунстві. Дун кілька разів критикував китайський режим. 24 квітня його сім'я вперше публічно прокоментувала цю справу, заявивши, що звинувачення китайської влади були сфабриковані з метою придушення інакомислення.
Китайський юрист Ян Мін (псевдонім) сказав The Epoch Times, що визначення шпигунства у версії КПК дуже широке.
"Що таке шпигунство? Строго кажучи, шпигунство — це дія, підтверджена доказами того, що когось навчили або він отримав вигоду від ворога або ворожої країни для збору або надання їм інформації", — пояснив Ян. "Але КПК довільно визначає шпигунство. Якщо ви зробите економічний огляд або викладете в інтернет фото військової бази, режим може кваліфікувати це як шпигунство".
Ян зазначив, що запровадження розширеного закону про боротьбу зі шпигунством, а також антитерористичного закону і закону про кібербезпеку, які режим випустив раніше, — це "все засоби КПК для зміцнення своєї диктатури й незаконного правління, в основному для залякування простих людей".
"Довіра до КПК впала, а опозиція з боку китайського народу зростає. Тому вона використовує законодавство, щоб заборонити народу обговорювати пропаганду режиму, засновану на сфабрикованій історії, перешкодити людям говорити правду й придушити опір простого народу".
За матеріалами The Epoch Times USA