Кіногляд: «З Парижа з любов'ю»

Тероризм - чума XXI століття. Хто здатний йому протистояти? Ну, якщо тільки створений Люком Бессоном новий куленепробивний супергерой Чарлі Уекс у виконанні Джона Траволти.

Молодий агент ЦРУ Джеймс працює під прикриттям на престижній посаді помічника посла США у Франції, у нього є і чарівна подружка француженка Керолін, але він мріє про місію з порятунку світу.

І така можливість у нього незабаром з'являється, коли зі Сполучених Штатів прибуває його новий напарник секретний агент Чарлі Уекс - абсолютно божевільний американець, який б'ється, як дихає, і Джеймса, переважно, величає «посольським розумником» або «шахістом-мислителем».

Після зустрічі свого напарника в аеропорту, де той уже встиг налаштувати проти себе всю митну службу Парижа, Джеймс вихором втягується в найнебезпечніші пригоди.

Один за одним по сходовому прольоту повз нього падають підстрелені Уексом трупи, але поки зовсім не зрозуміло, на кого вони, врешті-решт, полюють, і взагалі, чи все відбувається цілком офіційно.

Погоні, кров, вибухи, насильство, і велика майстерність залишитися в живих протягом 48 годин. Але найстрашніше - виявляється, довіряти не можна нікому.

Безперечно, Люк Бессон неперевершений майстер зі створення динамічного дійства, картина пролітає перед вами в одну мить. На шоу «Танці з зірками» журі говорить: «Якщо вам здалося, що швидко закінчилося, значить, номер вдався». Доводиться погодитися - вдалося.

Звичайно, явно проглядається схожість з більш раннім популярним творінням Бессона - фільмом «П'ятий елемент». Такий же голений супергерой (але замість Уїлліса тепер Траволта) з тим самим вже знайомим «виходом з печі», коли герой з

двома автоматами в руках йде прямо по вогневій лінії, відстрілюючи по дорозі всіх, хто мав необережність попастися на його шляху. Ну і, звичайно ж, рятуємо світ, ніяк не менше!

Пам'ятаю, років 20 тому в кінотеатрах, то була якась французька картина, в якій я нарахувала 11 трупів. Потім про цей фільм всі говорили «той, в якому суцільні трупи». Цікаво, що суспільство тих днів сказало б про цю «любов з Парижа», в якій не стоїть питання, щоб взагалі не вбивати, питання стоїть тільки в тому, щоб убитих було менше, ніж залишилося в живих.

Дуже сподобалися виконавці головних ролей. Джон Траволта, в якому, не дивлячись на абсолютно страшне перше враження, все ж таки відчувається щось від великого добродушного ведмедя, дуже органічний у своїй ролі. Він тільки на перший погляд створює враження людини-машини, що бездумно трощить все на своєму шляху. Насправді його герой такий же шахіст-мислитель, як його молодий напарник, тільки досвіду в нього більше, тому й дії свої він здатний запланувати на більше кроків вперед.

Джонатан Ріс-Майерс чудово себе зарекомендував у таких проектах, як «Місія: нездійсненна 3» і в ролі короля Генрі VIII в серіалі «Тюдори». Він дуже хороший і в цій ролі, але так як його герой потрапляє в емоційно складну ситуацію, на мій погляд, до геніальності все ж таки трохи не вистачило, можливо, це через швидкоплинність подій.

Але, незважаючи на всю кривавість картини в цілому, саме через створені образи головних героїв в душі залишається щось тепле, вони стали близькими. Молодці, зуміли показати людяну, добру сторону душі людини навіть у таких суворих умовах.

Наречену агента Джеймса Керолін зіграла польська актриса Касіяна Смутняк. Вона так мені нагадувала відому актрису Настасію Кінскі, і не тільки зовні, ця її манера примруживши очі, якось по-особливому нахилити голову - хотілося б все-таки бачити щось від самої Смутняк, хай не настільки хороше, але своє.

Назву картини «З Парижа з любов'ю» можна сприйняти як пародію через гори трупів, надісланих після візиту до Парижа агента в шапочці з написом «Я люблю Париж». Але можна зрозуміти і як «з любов'ю» до тих, хто, завдяки успішно завершеному завданню, залишився живий, тим, кому вдалося врятуватись, запобігши вибуху, запланованому підривниками-самогубцями.

Ймовірно, ті, кому довелося стикнутися з проблемою тероризму, були б раді, якби знайшовся саме такий супергерой, і нехай навіть з голеною головою, сережкою у вусі і трохи божевільний, тому що тоді люди могли б спати спокійно.