ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Китайські ЗМІ обговорюють способи стягнення мільярдних боргів зі збанкрутілої Шрі-Ланки

Велика Епоха
Демонстранти беруть участь у ході проти тимчасового президента Шрі-Ланки Раніла Вікрамасінгхе під час акції протесту перед секретаріатом президента у Коломбо, 19 липня 2022 року. (ARUN SANKAR/AFP via Getty Images)

З того часу, як Шрі-Ланка оголосила про своє банкрутство, у засобах масової інформації материкового Китаю стали щосили пропонувати рішення про те, як повернути мільярди інвестицій, які Комуністична партія Китаю (КПК) надала країні в борг у рамках своєї ініціативи «Один пояс, один шлях», спрямованої на розширення інфраструктурних проєктів комуністичного режиму за кордоном.

Шрі-Ланка, колись відома як «Перлина Індійського океану», оголосила про банкрутство 5 липня. Економіка країни впала на тлі сильної інфляції, виснаження валютних резервів та дефіциту цивільних ресурсів, що спровокувало продовольчу, енергетичну та паливну кризу.

З 51 мільярда доларів загального боргу на Китай припадає 10 відсотків і він є третім за величиною позичальником Шрі-Ланки після Японії та Азійського банку розвитку.

У коментарі, опублікованому 10 липня на китайському порталі NetEase, йдеться, що якщо Шрі-Ланка не зможе виплатити заборгованість, країна може запропонувати Китаю землю або інші інфраструктурні проєкти, наприклад, «ще кілька спеціальних економічних зон» зі «здаванням їх в оренду на 99 років».

В іншій статті на NetEase, опублікованій 13 липня, обговорюється, що як оплата боргів Китай може розглянути можливість отримання активів Шрі-Ланки, наприклад, сільськогосподарської продукції.

В іншій статті під назвою «Хто поверне гроші, які Шрі-Ланка винна Китаю», стверджується, що КПК могла б направити свої військові кораблі, щоб «взяти під контроль порт Коломбо» — найбільший порт країни.

Однак, «якщо Шрі-Ланка готова наслідувати приклад порту Джибуті, передавши право на будівництво військової бази Китаю, Китай обов'язково розгляне цей варіант».

Джибуті, розташований на західному березі Аденської затоки на північному сході Африки, має стратегічне значення, маючи вихід до Червоного моря та Індійського океану та пов'язуючи Європу, Азійсько-тихоокеанський регіон, Африканський Ріг та Перську затоку.

З повідомлень, що пролунали 16 травня 2020 року на Східноазійському саміті, відомо, що у 2017 році Китай побудував у Джибуті військово-морську базу Народно-визвольної армії (НВАК), посиливши свій глобальний воєнний вплив, особливо в Африці та Індійському океані.

Баржа біля причалу у новому порту, побудованому на китайські кредитні кошти, в районі Хамбантота на півдні Шрі-Ланки, 2 серпня 2011 року. (LAKRUWAN WANNIARACCHHI/AFP via Getty Images)

Крейг Сінглтон, дослідник Фонду захисту демократій вашингтонського аналітичного центру, у серпні минулого року сказав «Голосу Америки», що будівництво КПК портів у геостратегічних країнах, включаючи ті, що розташовані в морських вузлах, є частиною її основної глобальної стратегії. Ці порти дозволяють Пекіну впливати не тільки на портові країни, але й на сусідні держави.

За матеріалами The Epoch Times

===