КПК хоче напасти на Тайвань і, використовуючи ідею фашизму, утримати політичну владу

Професор Юань Хунбін, відомий юрист, виступив у Сіднеї з промовою на мітингу в підтримку пана Чена і пана Хао, котрі вийшли з КПК. Професор Хунбін висловив думку, що втягування Австралії у свій політичний табір - частина довгострокової політичної стратегії КПК. КПК готується в 2012 році оголосити війну Тайваневі і, ставши фашистською державою, вирішити різноманітні кризи, перед якими вона постала сьогодні.

Етапи «фашистської стратегії»

Юань Хунбін заявив, що «фашистська стратегія» КПК пройде наступні етапи:

1. У переддень «Олімпійських ігор-2008»

У цей час КПК, насамперед, буде підбурювати й підтримувати націоналізм. Використовуючи сприятливі умови «Олімпійських ігор» для сплеску фанатичного націоналізму, одночасно цілком можливо гарантувати відносно стійкий соціальний клімат і підтримувати існуючий стан держави.

2. Протягом двох років після «Олімпійських ігор-2008»

КПК буде знищувати усіх внутрішніх опозиціонерів, тобто прагнути вийти з політичної кризи шляхом серйозного політичного тиску. Це буде час усебічного гноблення конфронтуючих із нею груп: Фалуньгун, політичних дисидентів, підпільних християн.

3. Оголошення війни Тайваневі до 2012 року

КПК має намір оголосити війну Тайваневі перед своїм 18-м З'їздом, який повинний відбутися в 2012 році. Як тільки це відбудеться, країна опиниться в надзвичайному стані. КПК думає, що тільки, оголосивши надзвичайний стан, можна вирішити свої соціальні, політичні, і фінансові кризи.

Професор Юань відзначив, що, прийнявши в березні закон, який забороняє вихід із парторганізацій, КПК викликала сильну відповідну реакцію міжнародного співтовариства. ЄС припинив обговорення питання про заборону продажу військової техніки Китаєві. Багато спостерігачів не розуміють, чому КПК зробила такий безглуздий акт. Фактично, це не безглуздий акт, а продумана стратегія.

Професор Юань також повідомив, що КПК планує цього року “прийняти закон про незалежність”. Це - також частина усебічної фашистської стратегії, як і закон про заборону виходу з КПК.

Регіональні дипломатичні стратегії

1. США і Японія

КПК розглядає США і Японію як стратегічних союзників, але як тільки Китай оголосить Тайваневі війну, ці країни стануть реальними супротивниками КПК. Хоча США і Росія мають ядерну зброю, але КПК не боїться США так, як Росії, думаючи, що американці побояться використовувати зброю, оскільки люблять життя. Для Китаю США не настільки велика загроза, як Росія.

2. Північні й південно-західні границі

Протягом багаторічних переговорів із колишнім Радянським Союзом КПК знає, наскільки сильний у росіян національний дух, котрі воліють умерти, ніж здатися, тому КПК не бажає ставати супротивником Росії. Щоб заспокоїти росіян і гарантувати, що ніяких військових інцидентів на півночі Китаю не відбудеться, КПК легко віддала Росії величезні території китайських північних прикордонних районів.

Що стосується південно-заходу Китаю, то КПК хоче перешкодити вторгненню Індії через Тибет. Жителі тибетських Гімалаїв - природна перешкода. Професор Юань сказав: “Далай-лама має намір підтримувати існуючі відносини з КПК, сподіваючись у такий спосіб цілком змінити політику КПК по знищенню ченців Тибету. Фактично, це ніколи не зможе статися, тому що знищення тибетських ченців - частина масованого стратегічного плану КПК”.

3. Азіатсько-Тихоокеанський регіон

КПК хоче об'єднатися з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Коли війна спалахне, ці країни, принаймні, будуть нейтральними і зможуть сформувати буферну зону навколо Китаю, щоб стримати США і Японію. Уже зараз ми бачимо, що деякі маленькі країни в південно-східній Азії, такі як Бірма, Лаос, Сінгапур та ін., в основному стали політичними колоніями КПК. Що стосується Південної Кореї, то вона зможе зрівноважити Північну.

Особливе положення займає Індонезія як мусульманська країна. КПК думає, що не зможе підкорити її ідеологічно, тому кращий її план полягає в тому, щоб дозволити Індонезії залишатися в стані нескінченних громадянських воєн, щоб вона була зосереджена на самій собі.

Що стосується Австралії, близького союзника США, стратегія КПК тут спрямована на те, щоб через освіту, економічні союзи, культуру, ЗМІ, китайські громади і т.п. поступово впливати на ідеологію австралійців. У результаті, вони приймуть політичні й ідеологічні ідеї КПК. Професор Юань сказав: “ Судячи з поведінки австралійців, така стратегія ефективна. Суспільна думка в Австралії вже має тенденцію підтримувати КПК. Маючи справу з деякими проблемами, які стосуються Китаю, Австралія виявила тенденцію до зради своїх споконвічних основоположних принципів волі, демократії і прав людини”.

Те, що КПК контролює китайські громади і китайські ЗМІ в Австралії, - уже факт. Крім того, викладачі з Гонконгу, працюють над тим, аби в австралійських університетах поширювалася пропаганда, яка ганьбить Фалуньгун, для того, щоб на іспитах студенти відповідали на подібні питання потрібним чином. Ми повинні по-справжньому глибоко задуматися над таким явищем.

Справжня мета розв'язання війни з Тайванем

Професор Юань сказав: “ Чи дійсно мета війни з Тайванем полягає у захисті територіального суверенітету Китаю? Це корисно для Китаю? Ні! Виключно для вигоди партії. Війнами і загостреними ситуаціями КПК прагне вирішити політичні, соціальні і фінансові кризи, з якими вона зіштовхнулася, і продовжити своє деспотичне правління [...]. “Як тільки трапиться кризова ситуація, КПК зможе, використовуючи насильницькі методи, придушити дисидентські групи і вирішити в такий спосіб політичну кризу.

Придушивши сто мільйонів безробітних, можна вирішити кризи соціальні. Накопичені китайцями в банках гроші можуть бути заморожені, а приватна власність - «законно» може бути передана державі чи компаніям корумпованих чиновників. Банківська система КПК уже на краю «чорної діри», маючи 40% неоплачених боргів з 60% їх загальної кількості. В даний час ця проблема не може бути вирішена ніякими іншими засобами ”.

Хто насправді керує КПК?

Професор Юань заявив, що люди, які дійсно мають владу, - це “партія Тайцзи” (діти колишніх лідерів КПК, котрі займають важливі посади в КПК, урядових структурах і Збройних силах) чи так звана «школа молоді». Її членами є Цзян Мінхен, Бо Сілай, Лю Ячжоу та ін. Політичні діячі, на кшталт Ху Цзінтао й Вень Цзябао, фактично не керують політикою КПК. Професор Юань повторив, що його оцінка китайської політичної системи правдива й точна.

Таке розуміння ситуації й у багатьох його друзів і однокласників, таких як секретар партійного Комітету провінції Ляонін Лі Кецяна, в минулому, секретаря партійного Комітету провінції Хенань Мена Хунвея, заступника міністра Міністерства суспільної безпеки Вана Саньюня, заступника міністра Міністерства юстиції, і інших. Це або його однокурсники з юридичного факультету Пекінського університету, або старі друзі. Усі вони - центральні фігури так званого «п'ятого покоління КПК».

* Команда управління суспільної безпеки

Заключні важливі рішення загальної стратегії КПК приймає “ Команда управління національної безпеки ”. Цзян Цземінь - усе ще член цієї команди.

* Команди дослідження національної безпеки

Починаючи з 1990 року, для оцінки стратегії національної безпеки, члени КПК почали створювати неофіційні групи. Більшість членів згаданої «школи молоді» або «партії Тайцзи» - члени таких груп.

До 2000 року ці групи часто проводили неофіційні зустрічі для обговорення стратегії КПК. Пізніше вони почали проводити регулярні конференції. Виступити на них може кожен із присутніх, але тільки одна людина робить запис їхніх промов. Спікер підписується після того, як промова зареєстрована. Після цього виступи надають Команді керування національної безпеки. Обговорення в цих групах стратегії національної безпеки і стають реальним політичним дороговказом КПК.

Походження «фашистської стратегії»

Професор Юань сказав, що "фактично, стратегія з розвитку фашистської держави існує вже довгий час. Спочатку вона була запропонована Хе Сінем, людиною мого віку чи навіть старшим. У той час, такі політичні лідери, як Чжао Цзиян і Ху Яобан, нехтували пропозиціями Сіня, однак президент Ван Чжень настійно підтримував цю ідею ”.

«Фашистська стратегія» КПК із переслідування Фалуньгун

Репортер запитав: “ Тоді чому в настільки амбіційній стратегії питання Фалуньгун займає таке важливе місце? Якщо КПК має таку глобальну стратегію, чому ж вона тоді так довго не може придушити Фалуньгун? ”

Професор Юань відповів: “На тлі загальної картини Фалуньгун - лише одна з політичних проблем КПК, які мають бути вирішені. Коли КПК повідомляла про придушення Фалуньгун, то дійсно вважала, що винищить цю практику за три місяці. Однак події розвивалися по-іншому сценарію, ніж очікувалося, і тепер немає ніякого вибору, крім як продовжувати придушувати Фалуньгун. Аби придушувати людей, включаючи Фалуньгун, демократичний рух, дисидентів і християн, використовуються фашистські методи, які є частиною стратегії КПК”.

Найбільша помилка, яку може зробити Захід - недооцінити Китай

Професор Юань наштовхує на думку про те, що найбільша помилка, яку роблять на Заході в оцінці Китаю, полягає в тому, що проблеми аналізуються раціонально, а в такий спосіб не можна ясно зрозуміти те, що відбувається в Китаї.

Фактично, багато важливих рішень, які прийняті КПК, - ірраціональні. Хоча і є 9 999 причин, аби нічого не робити, і тільки одна, аби діяти, КПК може прийняти рішення, виходячи з цієї причини. Наприклад, за день до бойні на площі Тяньаньмень Ден Сяопін проводив сімейну нараду. На цій зустрічі сини Дена, Ден Пофан і Ден Чіхфан, сказали, що, «якщо ті люди підуть цим шляхом, уся наша родина виявиться на вулиці, порубаною для м'ясного соусу». Говорять, що через це твердження Ден і прийняв остаточне рішення про бойню в Пекіні.

Більше 1000 шпигунів

Пан Чен Юнлін заявив, що “ в Австралії більше 1000 шпигунів ”. Професор Юань вважає, що справжня цифра ще вища. Він знає про те, що люди, які виїжджають закордон з офіційними паспортами, повинні перед від'їздом пройти співбесіду в Службі безпеки.

“ Коли вони повертаються в Китай, те повинні повідомити в Службу безпеки про отримані дані і надати письмовий звіт ”. Професор Юань додав, що незабаром після того, як він прибув в Австралію, заступник міністра Служби безпеки особисто вилетів в Австралію, де найняв інформатором відомого західного юриста. КПК виявила, що відомі західні юристи можуть допомогти у зборі необхідних даних.

Як утворилися «чорні фінансові діри»

Професор Юань навів базований на фактах приклад того, як утворилися зяючі «чорні діри» у банківських активах.

Генеральний директор найвідомішої компанії нерухомості в Пекіні, витративши небагато грошей на підкуп окружного голови, підписав контракт на 10000 му ( 1 640 акрів) неопрацьованої землі по 50 юанів за му. Після покупки землі він запросив когось для підготовки рекультивації території, котру ніхто ніколи і не думав рекультивувати. Провівши незначні земельні роботи, він підкуповує для одержання висновку компанію по оцінці нерухомості. У цьому документі земля, куплена по 50 юанів за му стала коштувати 10000 юанів за му. В одну мить він отримав актив у 100000000 юанів.

Але сто мільйонів юанів були тільки на папері. Як це змогло перетворитися в готівку? Він звернувся в заставний банк. Цей генеральний директор використав землю, оцінену тепер у сто мільйонів юанів, як майнову заставу для позики п'ятдесяти мільйонів юанів. Заплативши половину з цих грошей чиновникам у банку як нагороду за їхню допомогу, він одержав іншу половину як прибуток.

Коли прийшов час віддавати позику, то він повернув у банк документи на неопрацьовану землю. У результаті 10000 му неопрацьованої землі були узяті у нації і повернулися нації. Однак 50 мільйонів юанів у цій угоді були загублені. Банк ніколи не зможе повернути ці гроші.

КПК прекрасно розуміє, що не зможе повернути ці безнадійні борги. От у їхніх головах фашизм і став єдиним рішенням проблем.

Прикласти максимум зусиль аби запобігти трагедії

На закінчення професор Юань заявив, що обнародував жахливу стратегію КПК підтримки фашизму, тому що сподівається цим привернути увагу всіх урядів і людей. Цим він хоче внести свій внесок у справу по запобіганню втягування КПК через свої бариші Китаю й усього світу у катастрофу.

Фашизм: Муссоліні визначив фашизм як злиття корпорацій і урядової влади.

Цзен Ні. Велика Епоха