ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

Коментатор із США: Європа прагне кліматичної ізоляції і ставить себе в залежність від Китаю

Велика Епоха
Прапор ЄС перед штаб-квартирою Європейської комісії у Брюсселі. (iStock)

Старший редактор американської онлайн-платформи Daily Signal Майкл Басташ звинуватив європейські країни у використанні газової кризи як привід для де-факто «кліматичного локдауну».

Насправді, каже Басташ, причиною обмежених постачань та стрімкого зростання цін на енергоносії є не Росія, а політика ЄС та європейських урядів. Існує загроза залежності від Китаю та його комуністичного керівництва.

За словами Басташа, Європа знову рухається до всеосяжного карантину. Цього разу йдеться не про запобігання розповсюдженню інфекційного захворювання, а про запровадження режиму нормування енергоресурсів — нібито для того, щоб урятувати людей від замерзання та смерті цієї зими.

Автор наводить приклади з кількох країн ЄС: Німеччина скорочує витрати на опалення громадських туалетів, Угорщина хоче опалювати школи дровами, Нідерланди просять своїх громадян приймати душ рідше, а в Іспанії держава контролює термостати у приватних будинках. У Великій Британії рахунок за електроенергію для середньої сім'ї загрожує зрости майже до 5000 євро, що може означати паливну бідність для третини домогосподарств.

Однак вибухове зростання цін на енергоносії та інфляція б'ють не лише по простих громадянах, наголошує Басташ, а й по економіці — від важкої промисловості до виробників сталі, добрив та хімічної продукції.

Європейські політики регулярно називають причиною кризи скорочення поставок із Росії, що є відмовкою, каже Басташ. Це правда, що частина Європи почала сильно залежати від російської сировини. Але насправді енергетична та кліматична політика лише посилила цю залежність: власне викопне паливо було замінено на ненадійне джерело енергії, попереджувальні сигнали були відкинуті.

У результаті знадобилося більше, а не менше резервного палива — успіх для Росії. У цьому контексті Басташ наводить німецький «енергетичний перехід» за канцлера Ангели Меркель як особливо серйозний негативний приклад:

«Німеччина вкладає сотні мільярдів доларів у цю зелену фантазію, одночасно закриваючи базові вугільні електростанції та уникаючи потенційно рясних запасів природного газу прямо у себе під ногами».

Наразі, за його словами, німецька економіка перебуває на межі краху, що загрожує соціальними хвилюваннями наступної зими.

Басташ попереджає, що США також може спіткати подібну долю, оскільки, попри очевидний провал, Європа, як і раніше, є взірцем для наслідування для лівих у Північній Америці — не в останню чергу в галузі кліматичної політики.

Європа вже давно стала індикатором того, куди рухаються американські ліві, чи то вимоги соціалізованої медицини, чи то «Новий зелений курс».

За його словами, для США не існує небезпеки потрапити у залежність від російського газу. Однак те, з чим зіткнеться Захід у разі «зеленої революції», — всеосяжна залежність від важливих корисних копалин, основним постачальником яких є комуністичний режим у Китаї.

60 відсотків світових родовищ рідкісноземельних металів перебувають у сфері його впливу. Понад 90 відсотків нафти проходить через китайські нафтопереробні заводи, а потім реекспортується західним споживачам для використання в батареях електромобілів, сонячних батареях та інших нібито зелених технологіях.

За матеріалами Epoch Times Europe GmbH