ІСТИНА І ТРАДИЦІЇ

ООН: «Мільйон тибетських дітей насильно розлучені зі своїми батьками» (ВІДЕО)

Велика Епоха
Три спеціальні доповідачі: Фернан де Варенн, Фаріда Шахід і Александра Ксантакі. (United Nations)

Дітей насильно розлучають із сім'ями й відправляють до шкіл-інтернатів, часто за сотні кілометрів від батьків, де викорінюють їхню культуру й мову, намагаючись прищепити їм нову, чужу ідентичність. Коли канадці дізналися, що саме це сталося з дітьми корінних народів, позбавленими своєї корінної ідентичності, мови та релігії в християнських школах-інтернатах, спалахнули протести та судові процеси, повідомляє журнал про свободу віросповідання та права людини у світі Bitter Winter. Сьогодні схоже відбувається в Китаї з мільйоном тибетських дітей.

Це не думка Bitter Winter чи «антикитайських» тибетських активістів. Це правда, зафіксована у двох офіційних документах ООН, підписаних трьома спеціальними доповідачами ООН: Фернаном де Варенном, спеціальним доповідачем ООН з питань меншин; Фарідою Шахід, спеціальним доповідачем щодо права на освіту; та Александрою Ксантакі, спеціальним доповідачем у галузі культурних прав.

Спочатку три спеціальні доповідачі надіслали до Китаю конфіденційного листа, датованого 11 листопада 2022 року. Оскільки вони не отримали задовільної відповіді, тому опублікували свій лист і пресреліз на початку цього місяця.

Три спеціальні доповідачі ООН заявили, що вони «дуже занепокоєні тим, що останніми роками система шкіл-інтернатів для тибетських дітей, схоже, діє як обов'язкова широкомасштабна програма, спрямована на асиміляцію тибетців у культуру більшості (ханьців), що суперечить міжнародним стандартам у сфері прав людини».

Школярі в Тибеті (Weibo).

Сільські школи, в яких використовували тибетську мову, закривають і замінюють «селищними або повітовими школами, які майже винятково використовують путунхуа (офіційну державну мову) у викладанні та спілкуванні».

Спеціальні доповідачі не мають ілюзій щодо того, яка мета цієї політики. Це «примусова асиміляція» наступного покоління тибетців у ханську культуру та знищення їхньої тибетської культурної, релігійної та мовної спадщини. Інші називають це культурним геноцидом.