Демографічна криза негативно вплине на світову економіку, попереджають експерти

За останні шістдесят років коефіцієнт народжуваності знизився в усіх країнах світу, що спонукало експертів оголосити про настання тривожного сценарію.

Стійко низькі показники призведуть до «поступового колапсу світової економіки в міру старіння і зникнення населення», пояснив в електронному листі Стівен Мошер, президент Інституту досліджень народонаселення і фахівець з контролю народжуваності, демографії та Китаю, в інтерв'ю Epoch Times.

«Звичайно, це не відбудеться одномоментно, але як тільки процес почнеться, буде важко, якщо не неможливо, повернути його назад», — уточнює він.

Рівень народжуваності (середня кількість дітей, народжених однією жінкою за все життя) відрізняється від коефіцієнта народжуваності (кількість народжень на 1000 жителів за певний період), хоча ці два поняття пов'язані між собою і часто плутаються. Країни з низьким рівнем народжуваності, як правило, мають низький коефіцієнт народжуваності.

Економіст Хесус Фернандес-Вільяверде у звіті, опублікованому в лютому, назвав низьку народжуваність «справжнім економічним викликом нашого часу».

У 1960 році одна жінка народжувала в середньому чотири-п'ять дітей. До 2023 року цей показник знизився вдвічі і склав 2,2 — трохи вище порогу відтворення населення в 2,1 дитини на жінку, тобто рівня, необхідного для підтримки чисельності населення від покоління до покоління.

У липні було підраховано, що цього року населення світу досягне 8,1 мільярда осіб. Фахівці відзначають, що, незважаючи на вражаюче зростання населення з 3 мільярдів у 1960 році, нинішні низькі темпи зростання викликають занепокоєння.

Згідно з дослідженням, «темпи зростання досягли піку в 1960-х роках і з тих пір неухильно знижуються, і ця тенденція буде продовжуватися».

Фернандес-Вільяверде попереджає, що, навіть якщо це уповільнення не дасть негайних результатів, через півстоліття воно матиме негативний вплив на світову економіку. Країни з низькою або негативною народжуваністю зіткнуться зі скороченням робочої сили і різким зростанням витрат, пов'язаних зі старінням населення.

Рівень народжуваності в різних країнах, зокрема в Україні

Сьогодні лише 4% населення світу проживає в країнах з високим рівнем народжуваності (понад п'ять дітей на одну жінку), і всі ці країни знаходяться в Африці, зазначає Бюро перепису населення. Але навіть там показники, як правило, нижчі, ніж раніше.

Близько трьох чвертей населення світу в даний час проживає в країнах, де рівень народжуваності дорівнює або нижчий за поріг відтворення населення.

В Індії, яка сьогодні є найбільш густонаселеною країною світу, народжуваність неухильно знижується протягом шести десятиліть. У червні Фонд ООН у сфері народонаселення повідомив, що рівень народжуваності в Індії становить 1,9 дитини на одну жінку в порівнянні з п'ятьма або шістьма в 1960 році.

У 1990 році, незважаючи на політику «одна дитина», рівень народжуваності в Китаї все ще становив 2,51. За даними Відділу народонаселення Організації Об'єднаних Націй, у 2023 році він впав нижче рівня однієї дитини на жінку.

У США народжуваність продовжує знижуватися. У 1972 році вона опустилася нижче рівня відтворення населення і в 2023 році досягла історичного мінімуму в 1,62 дитини.

Азія та Європа демонструють найнижчі показники народжуваності у світі. Південна Корея (0,72), Сінгапур (0,97), Україна (0,977) та Китай (0,999) мають показники менше однієї дитини на жінку. У більшій частині Європи, Північної Америки та Східної Азії показники наразі нижчі за рівень відтворення населення.

Зміни з 1960-х років

У західному світі зниження народжуваності, що почалося в 1960-х роках, збіглося з появою протизаплідних таблеток, легалізацією абортів і введенням розлучення без вини.

Наприклад, у США перша протизаплідна таблетка була схвалена в 1960 році. П'ять років по тому рівень народжуваності вже «значно» знизився. У 1976 році рівень народжуваності впав до 1,7, що було рекордом на той момент.

У 1973 році США, як і більшість західних країн, легалізували аборти. Сьогодні тільки 22 країни повністю забороняють аборти.

Дослідження показують, що така легалізація систематично призводить до помітного зниження народжуваності. Дослідження, опубліковане в 1975 році в International Journal of Epidemiology, показало, що незабаром після легалізації абортів в США народжуваність в штаті Нью-Йорк впала на третину. Інший аналіз, опублікований в 1999 році в American Journal of Public Health, показав, що середній рівень народжуваності в США вже знизився на 4% з моменту легалізації.

Дослідження Університету Пенсильванії, проведене після легалізації абортів у першому триместрі в Мехіко в 2007 році, показало аналогічний ефект: «Ми вважаємо, що легалізація абортів призвела до додаткового зниження кількості народжень у місті на 4%», — роблять висновок автори дослідження. У 2023 році Верховний суд Мексики декриміналізував аборти на національному рівні.

У Непалі, де аборти були легалізовані в 2002 році, дослідження, опубліковане в PLOS One, показує, що «загальна народжуваність знизилася майже вдвічі, незважаючи на низьку поширеність контрацепції». Згідно з демографічним і медичним дослідженням, проведеним в країні, рівень народжуваності знизився з 4,1 у 2001 році до 2,6 у 2011 році, при цьому «бажана народжуваність» також скоротилася.

У звіті 2004 року підкреслюється, що це зниження є остаточним: «Більша частина зниження народжуваності на момент легалізації абортів є постійною, оскільки жінки згодом не народжували більше дітей», відзначаючи зростання числа жінок, які залишаються бездітними.

Інститут Гутмахера оцінює кількість абортів, зроблених у США в період з 1973 по 2021 рік, у понад 63 мільйони. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно у світі робиться 73 мільйони абортів.

Вплив розлучень

Декілька досліджень також пов'язують різке зростання кількості розлучень зі зниженням народжуваності. Наприкінці 1960-х років реформи, що полегшували розлучення, призвели до різкого збільшення кількості розлучень на Заході. Дослідження, опубліковане в 2014 році в журналі Labour Economics, що охоплює 18 європейських країн в період з 1960 по 2006 рік, дійшло висновку, що «введення реформ в області розлучень призводить до зниження народжуваності, і цей ефект, ймовірно, носить постійний характер».

У Китаї, за оцінками, близько 40 мільйонів людей померли від голоду під час «Великого стрибка», ініційованого Комуністичною партією Китаю (КПК) в кінці 1950-х — на початку 1960-х років.

В результаті Культурної революції, що тривала з 1966 по 1976 рік, загинуло ще близько 7,73 мільйона людей.

Незважаючи на ці людські втрати, в 1979 році Пекін запровадив політику «одна дитина», що супроводжувалася обов'язковою контрацепцією, стерилізацією, примусовими абортами і навіть дітовбивствами. Влада стверджує, що ця політика дозволила запобігти 400 мільйонам народжень у період з 1979 по 2011 рік.

У дослідженні, опублікованому в 2017 році в журналі Demography Даніелем Гудкіндом, оцінюється, що реальний вплив цієї політики був ще більш значним: на його думку, вона «запобігла» до 520 мільйонів народжень тільки до 2015 року, що мало довгострокові демографічні наслідки.

Економічний тиск

Сьогодні висока вартість житла та догляду за дітьми є одним з основних факторів, що стримують народжуваність.

У Південній Кореї, яка поєднує в собі сильну економіку та найнижчий рівень народжуваності у світі, опитування, проведене Організацією Об'єднаних Націй, показує, що «фінансові обмеження» є основною причиною низької народжуваності.

У цьому опитуванні 58% респондентів назвали фінансові труднощі головною перешкодою для батьківства, що на 12–19 пунктів вище середнього показника по світу. У цій високоурбанізованій країні майже третина респондентів також згадали про нестачу житла або його високу вартість. 28% вказали на вартість догляду за дітьми.

У США опитування Pew Research Center, проведене в липні 2024 року, показує, що серед дорослих у віці від 18 до 49 років, які не мають дітей, 36% вважають, що у них немає коштів для виховання дитини.

Інше дослідження, проведене в 2024 році The Harris Poll для NerdWallet, показує, що кожен п'ятий американський батько дітей віком до 18 років не планує поповнювати сім'ю через високу вартість. 20% опитаних називають догляд за дітьми основним джерелом фінансового стресу.

Стереотип про доходи

Однак, на думку Лаймана Стоуна, культурні та релігійні фактори мають більше значення, ніж рівень життя.

У своєму аналізі 2024 року він доходить висновку, що «не існує стабільного, застосовного до всіх культур впливу доходу на народжуваність», спростовуючи стереотип про те, що «бідні мають більше дітей, ніж багаті». Цей стереотип, однак, підтверджується високими показниками в країнах Африки на південь від Сахари, незважаючи на низький рівень доходів.

У США дані показують, що чорношкірі та латиноамериканські жінки з високим доходом, як правило, мають менше дітей, тоді як заможні білі жінки мають більше дітей, ніж білі жінки з нижчим доходом.

Навпаки, амішські та ультраортодоксальні єврейські жінки в середньому мають приблизно в два рази більше дітей, ніж інші жінки на Заході, незалежно від їхнього доходу.

Інші фактори зниження народжуваності

На рішення про розширення сім'ї впливають багато інших факторів.

Доступ до освіти та професійних можливостей часто призводить до «пізніших шлюбів, відстрочених пологів і меншої кількості дітей у сім'ї», пояснює Кент Сметтерс, професор економіки бізнесу та державної політики в Уортонській школі Пенсильванського університету. На його думку, це «безумовно головний фактор» зниження народжуваності.

У Китаї, незважаючи на пом'якшення політики заохочення народжуваності, жінки як і раніше виявляють небажання народжувати дітей. У 2015 році уряд послабив політику «одна дитина на сім'ю», проте, за даними державних ЗМІ, через два роки народжуваність знизилася на 3,5%.

Опитування, проведене в травні 2017 року рекрутинговим агентством Zhaopin серед 40 000 працюючих жінок, показало, що близько 40% жінок без дітей не хочуть їх мати, а майже 63% матерів, які мають одну дитину, не хочуть другої. Серед причин, які вони назвали, були брак часу та енергії, фінансові обмеження та побоювання за свою кар'єру.

Майже сорок років антинаталістської пропаганди глибоко вплинули на менталітет китайців, підкреслює Стівен Мошер.

«Не кажучи вже про масове застосування селективних абортів і вбивства мільйонів дівчаток, що призвело до такого скорочення кількості молодих жінок, що кожна з них повинна вийти заміж на початку двадцятих років і народити трьох дітей, щоб компенсувати демографічний спад», — зазначає він.

Після десятиліть повторення того, що «менша кількість дітей краще для країни і для них самих», додає він, «китайська пропаганда виявилася дуже ефективною».

Нарешті, на розмір сім'ї впливають і більш розпливчасті фактори. Дослідження, опубліковане в червні на замовлення асоціації Population Connection, показало, що близько 30% з 1500 опитаних дорослих не наважуються заводити дітей через «проблеми перенаселення і зміни клімату».

Ініціативи щодо стимулювання народжуваності

У Франції сім'ї, які мають право на отримання допомоги, отримують не менше 1080 євро за кожного новонародженого, а до 85% витрат на догляд за дітьми віком до шести років покриваються державою.

Італія надає одноразову допомогу в розмірі 1000 євро за кожну новонароджену або усиновлену дитину після 1 січня 2025 року, а також щомісячну допомогу в розмірі від 50 до 175 євро на дитину і додаткові пільги для матерів молодше 21 року, включаючи ваучери на відвідування дитячого садка.

Сеул планує витратити близько 2,3 мільярда доларів у 2025 році на стимулювання народжуваності: державне житло та допомога для подружніх пар і багатодітних сімей, цілодобові дитячі садки і навіть заходи для знайомств. Провінція Кьонгі експериментує зі скороченим робочим тижнем, щоб боротися з інтенсивною робочою культурою, яка стримує народжуваність.

У Сінгапурі уряд співфінансує до 75% лікування безпліддя в державних лікарнях для пар, які мають на це право, і виплачує премію в розмірі 5000 доларів за дітей, народжених після 1 квітня 2025 року.

В Японії прем'єр-міністр Ісіба Сігеру назвав падіння народжуваності, яка в 2024 році знизилася до 1,15, «тихою надзвичайною ситуацією». У січневій промові він оголосив про збільшення допомоги по догляду за дитиною до 100% від чистої заробітної плати для обох батьків і про підвищення заробітної плати.

За матеріалами The Epoch Times